Новини 19.05.2011р.
Кожному народові Господь Бог дав якусь велетенську постать, котра була б його зорею, проявом його душі. Для українців, безперечно, неперевершеним генієм є Тарас Шевченко, чиє життя – це повість про те, що таке мистецтво, яке воно безмежне, які перепони може здолати. Кожен його вірш – це радість і біль поета, мрії про тихе й мирне життя на рідній землі, турбота про жінку-матір. Більш за все Тарас Шевченко любив Україну, мріяв про тихе пристанище коло Канева, але лише після смерті зміг повернутися на Батьківщину.
22 травня минає 150 років від дня перепоховання великого Кобзаря на Чернечій горі у Каневі. Напередодні цієї дати 19 травня для учнів 5-Б класу української гімназії ім.І.Франка у відділі мистецтв проведена мистецька година «У бронзі, граніті, пам’яті народній». Присутні прослухали розповіді про останні роки життя поета, разом із бібліотекарями пройшли тим сумним шляхом повернення його на Україну. Їхній увазі було запропоновано переглянути мультимедійну презентацію про пам’ятники Т.Шевченка на Україні та за кордоном.
Минають роки, спливають віки, а пам’ять про Великого Кобзаря назавжди залишається в наших серцях.
|