Cистематична картотека статей (СКС) займає центральне місце серед картотек і призначена для відповідей на тематичні запити відповідно до інформаційних потреб читачів. Вона є універсальною за змістом, загальною за призначенням і виконує функції ядра всієї системи картотек бібліотеки. Її структура подібна до структури систематичного каталогу. Відмінність СКС від систематичного каталогу полягає в оперативному відображенні нових матеріалів із журналів, газет, у постійному введенні нових і актуалізації формувань старих рубрик.
Матеріали в СКС зберігають дати, доки вони актуальні й на них є попит, а в СКС – до тих пір, поки документ знаходиться у фонді. СКС постійно поповнюється відповідно до термінів зберігання карток: 3-4 роки для суспільних наук, 4-5 років – для природничих і технічних наук, 7 і більше років – для мовознавства, літературознавства та мистецтва. Якщо здійснюється систематичне редагування СКС, виключаються непрофільні розділи, відомості про застарілі за змістом матеріали, то можна вести розділи СКС впродовж більшого терміну.
СКС організують аналогічно систематичному каталогу згідно з розділами таблиць класифікації, але використовують більш детальні рубрики, ніж у СК, у тому числі тематичні, що визначається конкретним характером матеріалу, що включається. Всередині розділів картотеки картки розміщують за зворотньо-хронологічним порядком, що дозволяє користувачам оперативно ознайомитися з найновішими публікаціями, а бібліотекареві – оперативно вливати нові картки і вилучати старі.
Ведення картотеки статей передбачає наявність чітко розробленого плану і методичних рекомендацій, у відповідності з якими вона складається і поновлюється. Загальні характеристики картотеки закріплюються в її паспорті. В ньому вказується рік створення картотеки, її обсяг, щорічне збільшення карток, хронологічні рамки, види відображених документів, допоміжний апарат та інші відомості.
Робота з СКС передбачає її редагування-перевірку відповідності структури, змісту та оформлення за певними вимогами і усунення виявлених у ході перевірки недоліків.
Редагування – один із постійних процесів роботи, який не припиняється доти, поки існує картотека. Залежно від обсягів роботи воно може бути повним і вибірковим. Повне редагування зачіпає всю картотеку у цілому і проводиться у визначеній послідовності, під час вибіркового редагування перевіряються окремі її розділи. Повне редагування вимагає великих витрат часу і зусиль, проте окремі частини, розділи картотеки потребують більш частого редагування у зв'язку з їх активним використанням, швидким ростом, появою нових напрямів.
Поточне редагування проводиться пералельно з іншими процесами ведення картотеки (як правило, під час розстановки карток), спеціально не планується.
Цікавими, на наш погляд, є такі тематичні рубрики в СКС, виділені за останні роки:
«Сучасні еміграційні процеси в Україні»;
«Соціально-політичні проблеми сучасності»;
«Державні та політичні свята»;
«Євро-2012»;
«Вчені-мовознавці»;
«Галузі права»; «Болонський процес»;
«Львівські книжкові форуми»;
«Сім природних чудес України».
Найдосконаліші каталоги і картотеки не зможуть повною мірою виконувати свої функції, якщо ними не будуть користуватися читачі. Тому завдання бібліотеки полягає не тільки у прилученні читачів до ДБА, а і в широкій популяризації всього апарату. Маючи інформаційний та навчальний характер, заходи по популяризації можуть інформувати про систему каталогів і картотек, дати основні їх характеристики, навчити методиці використання та раціональним способам роботи.
Інформування відбувається:
- виданням путівників і пам'яток для читачів;
- засобами наочної інформації текстового і графічного характеру;
- усними заходами диференційованого (індивідуального і масового) характеру: під час консультацій, бесід, екскурсій, занять і таке інші;
- з використанням комплексних форм і методів популяризації ДБА бібліотеки.
Перш за все широко використовують наочні форми і методи популяризації – поряд з ДБА розміщують бібліотечні плакати, які допомагають читачеві краще зорієнтуватися в ньому. Найбільш ефективною формою популяризації ДБА є усна: це індивідуальні бесіди з користувачами під час запису до бібліотеки і під час наступних відвідувань. Новими є комплексні форми популяризації – екскурсії, заняття, бесіди, в ході проведення яких поєднують усне роз'яснювання функцій, призначення, структури, методики користування ДБА з його показом і демонстрацією шляхів пошуку. Запорукою ефективної роботи з популяризації ДБА є її систематичність, наочність, а також охоплення всіх вікових груп з використаннням відповідних форм.
У сфері інформаційної діяльності уніфікація бібліографічного запису у відповідності до міжнародних рекомендацій та національних стандартів забезпечує сумісність бібліографічних даних як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні, полегшує процеси розуміння та обміну інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства. Для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації розроблено новий національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», який набув чинності 1 липня 2007 року. Він є базовим для системи стандартів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису.
Новий стандарт вміщує тільки універсальні правила, загальні для всіх видів документів, але правила складання бібліографічного запису ілюструється фрагментами опису різних видів документів. Більшість нововведень пояснюється прагненням розробників максимально точно слідувати базовому принципу Міжнародного стандартного бібліографічного опису – подавати інформацію в бібліографічному описі в тому вигляді, в якому вона представлена в об'єкті опису.
Новий ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 покликаний забезпечити впровадження сучасних автоматизованих технологій опрацювання документів, ведення інформаційних баз даних; ефективність пошуку та використання документів всіх видів та типів; результативний обмін бібліографічною інформацією між інформаційними службами, бібліотеками, видавцями та книготорговельними організаціями як в середині країни, так і закордоном. Дотримання нових норм під час створення бібліографічної інформації дасть змогу адекватніше представити документ у бібліографічному записі та створити якісний інформаційний продукт. Краєзнавча картотека рекомендує матеріали, що сприяють вивченню рідного краю. Вона містить записи книг і статей зі збірок і періодичних видань, присвячені області, місту, району, селищу. У картотеці відображають також художні твори місцевих письменників і такі, в яких висвітлюється історія та культура краю. Краєзнавча картотека пов'язана посиланнями з СК, з тими його відділами, де відображені краєзнавчі матеріали. В цьому році в КК відкриті тематичні рубрики «Дністровський каньйон», «Галерея» Бункермуз», «Олександр Смик» та ін.
Додаткову інформацію можна отримати з консультацій: «Інформаційно-бібліографічна робота бібліотеки»: консультація. – Тернопіль, 2005 р. – 18 с.; «Відповідність інформаційного потенціалу СКС запитами читачів»: консультація. – Тернопіль, 2007. – 10 с.; «Краєзнавчі інтереси читачів ОДБ» [за матеріалами виконаних усних довідок]: соціологічне дослідження. – Тернопіль, 2008. – 8 с.
Виписують щорічно від 140 до 170 назв періодичних видань, під час перегляду статей із газет і журналів, бібліографи складають аналітичний опис, анотують і систематизують картки. Кількість їх в межах року коливається від 4200 до 4500 карток, анотовані картки складають приблизно дві третини від загальної кількості карток.
.jpg)
(8)(2).gif)
функції, якщо ними не будуть користуватися читачі. Тому завдання бібліотеки полягає не тільки у прилученні читачів до ДБА, а і в широкій популяризації всього апарату. Маючи інформаційний та навчальний характер, заходи по популяризації можуть інформувати про систему каталогів і картотек, дати основні їх характеристики, навчити методиці використання та раціональним способам роботи..jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
