Мета. Виховувати у дітей любов до книжки, викликати інтерес до читання, розвивати творчі здібності, артистизм, емоційність, дикцію, зв'язне мовлення, активно залучати до творчого процесу батьків.
Дійові особи. Ведуча, Королева книжок, Діти, Баба Яга, Книжки, Знайка, Ледар, Жучка, Книгоїд.

    Ведуча.
У царстві чудовому,
Дуже казковому,
Колись давно книжки жили.
І бесіди різні,
Веселі та грізні,
Вони між собою вели.
Жили вони дружно,
На поміч ставали,
Щоб клопоту люди
Ні в чому не знали.
За старшу у них —
Королева книжок.
    (Королева співає, а Книжки танцюють).

    Королева.
Живуть книжки мої на світі,
Вони приносять радість нам,
Запрошують їх в гості діти
І знають всі їх імена.

Герої десь тут поряд ходять,
Про них читаєте всі ви,
Книжки до вас приходять,
У кожен дім заходять,
Не йдуть вони вам з голови.

(Телефонний дзвінок. Королева піднімає слухавку, потім звертається до книжок).

    Королева.
Історіє, любонько,
Вас викликають,
Бо діти минуле
Країни не знають.
(Історія йде, знову дзвінок).
Над річкою рушиться
Велетень міст!
А як від падіння його врятувати?
Кому ж, як не вам, Математико, знати!
(Математика йде, знову дзвінок).
Збирається принц
На казковий банкет?
Доставте скоріше
Йому Етикет.
    
    Ведуча.
А поряд у лісі Ягуся жила.
Погано, скажу вам,
Йшли в неї діла:
Не вміла читати вона і писати,
І мала напам'ять усе пам'ятати.

    Баба Яга (намагається схопити Книжки, ті тікають).
За знаннями я полюю,
Я знання сама чаклую.
Без книжок все буду знати,
Щоб на них час не вбивати.
О! Придумала!
    (Підходить до дерева з фруктами, нариває у кошик).
Смачні фрукти, вітаміни!
Для Івана і для Ніни!
    (Пригощає дітей червоними яблуками, у дітей «виростають носи»).
Вітаміни для носів,
Щоб стирчали вище брів! Ха! Ха! Ха!
    
    Діти.
Що це сталось? Що робити?
Далі як тепер нам жити?

    Знайка.
Як звільнитися — згадав,
Я про це колись читав.
Від червоних виростає,
Від зелених — все зникає!
    (Діє дітям зелені яблука — носи зникають).

    Баба Яга.
Тьфу ти, де воно взялося?
І в кого таке вдалося?
Ось іще щось намудрую,
Нову пастку приготую.
    (Дає дівчинці дзеркальце).
Хто у дзеркало це гляне —
Жабою відразу стане!
    (Дівчинка перетворюється на жабу).

    Дівчинка.
Я ж красунею була,
А тепер що за діла? А-а-а!

    Знайка.
І про це я теж читав,
Як звільнитися згадав.
Тебе, жабко, розчаклую —
Просто в щічку поцілую!
(Жаба перетворюється на дівчинку).

    Баба Яга.
Ти диви, яке читальне,
Та до того ж і скандальне!
Звів всі чари нанівець
Цей книжковий молодець!
Вся біда від цих книжок,
Їх би треба під замок...
    (Складає книжки у сундук, замикає на замок).
А де ж ключик заховати?
Треба щось таке згадати...
Знаю, знаю! Пам'ятаю!
Зараз так його сховаю,
Покладу його в яйце...

    Знайка.
Нам ці хитрощі знайомі,
Й схованки усі відомі:
Яйце в качці,
Качка в зайці,
Заєць у сундуці,
А сундук — на дубі.

    Баба Яга.
Книжки марно замикати,
Треба їх усі порвати!
    (Намагається розірвати одну книгу, іншу, але може).

    Королева.
У нас живуть людські знання,
А це — досить міцна броня!

    Баба Яга.
Не змогла перемогти,
Треба спільника знайти!
(З'являється Ледар).

    Ледар.
Ох, набридло навчання,
І нащо мені знання?
А книжки мене дістали!
От якби вони пропали!

    Баба Яга.
Ой, який розумний хлопчик!
Мій хороший, мій горобчик!
Я тебе озолочу,
Різним пакостям навчу!
Ти збери свої книжки
І порви їх на шматки!

    Ледар.
Згоден я книжки порвати,
Бо лінуюсь їх читати.
Та... ломить спину, болять ручки,
Ні, не впораюсь без Жучки.
Ти сюди, Жучко, біжи,
Книжки рвати поможи!

    Жучка.
Я живу уже аж п'ять років,
Та без книг не зроблено й п'яти кроків.
Я й красива, Ледарю, і пісенна,
Та як жаль, що зовсім я неписьменна!
А тепер без грамоти пропадеш.
І буфет без грамоти не знайдеш!
Тож книжки не стану я тобі рвати,
Хочеться тебе мені покусати!
    (Гарчить, Ледар біжить до Баби Яги).
    
    Ледар.
Бабцю! Що ти обіцяла?!
Вона ж мене покусала!
Я не згоден книжки рвати —
Їх безпечніше читати.

    Баба Яга.
Мій хороший!
Мій маленький!
Ти мій лицар!
Мій гарненький!
Хай книжки з'їсть на обід
Жук чудовий — Книгоїд!
Ти ж, собачко, начувайся!
Більш до нас не повертайся!

    Ледар.
Ці новини по мені,
Для книжок вони сумні.
    (Звертається до Книгоїда, що наближається до книжок).
Книгоїде-Книгоїд,
З'їж книжки всі на обід!

    Книгоїд.
Я книжки раніше їв,
Але ж раптом зрозумів:
Без навчання, як без рук,
Не живе навіть і жук.
А такі, як ти, ледачі,
Геть не знатимуть удачі.
Я тобі як жук кажу,
Що з тобою не дружу!

    Ледар.
Ти кого мені дала?
З ким, стара, мене звела?
Чи усе в тебе як слід?
Любить книги Книгоїд!

    Баба Яга.
Не сумуй і не лякайся,
Та мене ти не цурайся!
Хоч бабуся я старенька,
А на розум багатенька.
Ми книжки в похід звемо
І у хащі ведемо.
Там вони і заблукають,
Хай їх хоч сто літ шукають,
Та, клянуся, не знайдуть!

    Ледар.
Що ж, бабусю, в добру путь!
    (Танок книжок, у кінці Баба виводить Книжки у ліс).

    Баба Яга.
Книжки з світу я зжила,
В ліс дрімучий завела!
Кожен має мене славить,
Бо тепер я буду править!
    (Дзвенять телефони, Баба Яга та Ледар хапають слухавки).

    Баба Яга.
Що? Болото висихає?
І Кікімора втікає?

    Ледар.
У Горинича невчасно
В пащі полум'я погасло?

    Баба Яга.
Чахлик любий мій хворає,
Він без ліків помирає?..

    Королева.
Нікому дітей навчати,
На заводах працювати.
Двір ніхто не підмітає,
Хліб ніхто не випікає.

    Ведуча.
Зупинився весь прогрес,
І зворотний йде процес.

    Баба Яга.
За книжками треба йти.
Книжки треба берегти!
    (Заводить книжки, співають всі разом).
Легко на серці від книжок веселих,
Вони скучати нам не дадуть,
Люблять книжки і у місті, і в селах,
З ними цікавою є наша путь.
Нам книга жить допомагає.
Вона, як друг, по життю нас веде.
Хто вчитись з нею полюбляє,
Той нізащо і ніде не пропаде.