В даній довідці - матеріали про життя і творчість незабутнього , знаного усьому світові українського композитора і поета, чарівника української безсмертної пісні Володимира Івасюка.

Довідка складена на основі книг та газетно-журнальних статтей, які є у фонді обласної бібліотеки для дітей. В межах розділів матеріал розміщено в алфавітному порядку.

Вчителі, працівники бібліотек, студенти, читачі-учні та усі шанувальники композитора можуть використати ці матеріали як для ознайомлення, так і для роботи.

 

Матеріал підготувала: Карпич О.О.

Відповідальна за випуск: Новіцька Н.С.

Попереджувальна довідка
 

Якщо пісня вийде в люди,
Я пломінь серця не згашу.
Впаду землі на рідні груди –
Нової сили попрошу.
А.Малишко
  

В. Івасюк несподівано для всіх увірвався на початку 70-их у світову музичну культуру, змусивши співати українською людей, які до цього навіть не здогадувалися, на якому боці земної кулі шукати частинку суші, на ймення Україна.
За своє коротке життя він створив пісні, які стали істинно народними. Молодий митець талановито відтворив самобутній і колоритний образ України. Його пісні належать до золотого фонду української культури.
Народився Володимир Івасюк у мальовничому куточку Буковини – містечку Кіцмань. Уже з 4 років він грав у оркестрі народних інструментів, а в п’ятирічному віці став учнем музичної школи. З 1965 року починаються його публічні виступи. Тоді він створив вокально-інструментальний ансамбль „Буковина”. Так народилися його перші пісні й перші перемоги на конкурсах. Через два роки В. Івасюк разом із сім’єю переїжджає до Чернівців, деякий час працює на заводі, де створює робітничий хор. Роком пізніше він уже студент Чернівецького медичного інституту. Івасюк грає в ансамблі пісні і танцю, створює камерний оркестр, пише талановиті пісні. У жовтні 1970 року на телебаченні вперше прозвучали „Червона рута” й „Водограй”. Його пісні в авторському виконанні звучали рідко – зберігся один тільки запис „Літо пізніх жоржин”.
У 1972 році Івасюк переводиться до Львівського медичного інституту й паралельно вступає на композиторський факультет консерваторії ім. М.Лисенка. За роки навчання в консерваторії Володимир написав понад 70 пісень, музику до кількох спектаклів, інструментальні твори. У 1977 році всесоюзна фірма „Мелодія” випустила платівку „Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару”. На согоднішній день серед 107 офіційно відомих пісень Івасюка – жодного повтору. Усі його пісні були міні-вистави, де драматизм сюжету від найтонших нюансів ліризму розростався до потужного вибуху почуттів.
Але пісенний політ могутнього таланту 18 травня 1979 року перервала загадкова смерть. Ця трагічна таємниця залишається ще й досі не розкритою.

 
Твори В.Івасюка

Балада про мальви / Муз. В.Івасюка; Сл. Б.Гури // Пісні про матір: Пісенник / Упоряд. Л.Силенко. – К.: Музична Україна, 1988. – С.24–27

Червона рута / Муз. і сл. В.Івасюка // Білий цвіт на калині: Пісенник / Упоряд. Г.О.Ніколаєва. – К.: Спалах ЛТД, 1995. – С.334–337.

Червона рута / Сл. і муз. В.Івасюка // Пісня на добро: Пісенник / Упоряд. Г.І.Гдаль. – К.: Музична Україна, 1989. – С.119–120.

Івасюк, В.
Червона рута [Звукозапис] / Н.Яремчук. – Т. – 2000. – 1мк(90хв.). – Укр.

Івасюк, В.
Я піду в далекі гори [Звукозапис] / „Плач Єремії”. – Т. – 2000. – 1мк(90хв.). – Укр.

Івасюк, В.
Мальви [Звукозапис] / М.Одольська. – Т. – 2000. – 1мк(90хв.). – Укр.

 

(твори про композитора)

 
Івасюк В.
Життя як пісня: Спогади та есе: Лутературно-публіцистичне видання / Упоряд. П.Нечаєва; Передм. В.Ющенка–Чернівці: Букрек,2003.–216с.:іл.

Унгурян Т.
Монолог перед обличчям брата: Докум.повість.– К.: Просвіта,2003.–80с.:іл.,нот.

Немеркнуча зоря таланту
(статті про життєвий та творчий шлях В.Івасюка)

Брязгунов Ю.
Порушена заборона [Текст] : [Володимир Івасюк] // Молодь України. – 2007. – 26квітня – 2травня. – С.11.

Життя його – обірвана струна… [Текст] : [28 років тому у квітні не стало Володимира Івасюка] // Нова Тернопільська газета – 2007. – 11 квітня. – С.3.

Захарчук Т.
Немеркнуча зоря його таланту [Текст] : [про В. Івасюка] // Вільне життя.– 2005. – 19 березня. – С.5.; Свобода – 30 квітня. – С.6.

Змієвський С.
„Червона рута” – кривава і сонячна [Текст] : [про В. Івасюка] / С.Змієвський // Культура і життя. – 2008. – №21 – 22 (21 травня). – С.2.

Володимир Івасюк у спогадах: [є вірші про нього] // Дивослово.– 2004. – №5. - С.64 – 67.

Івасюк М.
Монолог перед пам’яттю сина [Текст] : [Спогади про В. Івасюка] // Культура і життя. – 2005. – 10 серпня.– С.5.

Ісаченко Л.
Світ без нього [Текст]: [про В. Івасюка] / Л.Ісаченко // Урядовий кур’єр. – 2009. – №29 (18 лютого). – С.13.

Козирєва Т.
Володимир Івасюк : повернення зі спогадів [Текст]: у Львові видано унікальний фотоальбом легендарного українського пісняра / Т.Козирєва // Дзеркало тижня. – 2008. – 22 листопада. – С.19.

Ларченко О.
Остання весна Володимира Івасюка [Текст]: [розповідь про видатного українського композитора і поета] / О.Ларченко // Місто. – 2009. – 25лютого. – С.20.

Левицька О.
Співець синіх гір [Текст] : [про В. Івасюка] // Порадниця. – 2008.– 28 лютого. – С.1.

Окаринський В.
Хто хотів убити пісню В. Івасюка? [Текст] // Тернопільська газета. – 2004.– 3 березня. – С.10.

Онищенко Н.
Пам’яті українського Орфея [Текст]: [Володимир Івасюк] // Слово Просвіти. – 2004. – 10–16 червня. – С.12.

Парова Н.
„Повір очам!” : пам’яті Володимира Івасюка [Текст] // Нова ера.– 2008. – 5 березня. – С.6.; Вільне життя. – 2008. – 5 березня. – С.7.

Сергієнко Г.
Він ще не все сказав… [Текст] : [Володимир Івасюк] // Свобода.– 2007. – 5 травня. – С.8.

Його пісні не матимуть ніколи віку
(сценарії та уроки)
 

Лесюк Л.
Неопалима купина таланту [Текст] : [вечір-спогад, присвячений світлій пам’яті В. Івасюка] // Шкільний світ. – 2006. – №29–31(серпень). – С.43–49.

Моторна О.
„Пісня буде поміж нас!..” [Текст] : [вечір-присвята пам’яті Володимира Івасюка] // Мистецтво та освіта. – 2006. – №2. – С.27–38.

Пісня буде поміж нас [Текст] : [сценарій за творчістю В.Івасюка] // Шкільна бібліотека. – 2006. – №11. – С.74–76.

Чманець Т.
Сонячний дар Володимира Івасюка [Текст] : [урок-лекція] / Т.Чманець // Шкільний світ. – 2008. – №23–24.– С.34–36. 

Скачати документ тут