Обласна бібліотека для дітей (м.Тернопіль)

   Іван Михайлович Андрусяк народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець на Гуцульщині (Косівський район Івано-Франківської області). Вищу філологічну освіту отримав в Івано-Франківському державному педагогічному інституті ім. В. С. Стефаника, а управлінську – в Українській академії державного управління при Президентові України та The University of North London. Мешкає в Києві, працює редактором і журналістом. Лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» і премії «Благовіст». Учасник численних антологій і поетичних фестивалів. Тексти перекладалися англійською, німецькою, польською та вірменською мовами.
  Поетичні збірки: «Депресивний синдром» (1992), «Отруєння голосом» (1996), «Шарґа» (1999), «Повернення в Ґалапаґос» (2001), «Сад перелітний» (2001, серія «Ковчег»), «Дерева і води» (серія «Ars poetica»), «Часниковий сік» (серія «Зона Овідія»), «Храбуст» (2006), «Вургун» (2005, до книжки увійшли повість-метафора «Реставрація снігу», новела «Шарґа», роман-новела «Вургун»).
Вибрані переклади: Анжей Бурса. Усмішка горлом: вибрані вірші (1999), Едвард Естлін Каммінґс. Тюльпани й димарі (2004), Анна Політковська. Друга чеченська (2004), Марина і Сергій Дяченки. Дика енергія: роман (2006), Марина і Сергій Дяченки. Олена й Аспірин: роман (2006), Чарльз Діккенс. Різдвяна пісня в прозі (2006).

   Андрусяк, І. Зайчикова книжечка / Іван Андрусяк; худ. М. Кісєльова. – К.: Грані-Т, 2008. – 48 с.: іл.

   Тато також був маленький. І мама, і навіть бабуся з дідусем

теж свого часу були маленькими. І так само, як ти, бавилися, веселились, а іноді й пустували. І вони залюбки розкажуть тобі про те, якими були в дитинстві. Точнісінько так, як тато-Зайчик оповідає у «Зайчиковій книжечці» про це своїм малятам...
Між іншим, тато-Зайчик навіть тепер іноді полюбляє пустувати. Одного разу, скажімо, він приснився маленькій дівчинці. Весело стрибав і кумедно бавився з нею у сні, а тоді раптом жартома перестрибнув у сон... її татка! І оповів не лише доні, а й таткові всі ці веселі й повчальні історії.
Звідки ж йому було знати, що тим татком виявиться колись дуже серйозний і дуже дорослий поет Іван Андрусяк, котрий завдяки Зайчикові й сам тепер геть здитинів — настільки, що всі оці розповіді, заримувавши, переповів нам...