Мета: збагатити знання учнів про народні традиції; відроджувати обряди нашого народу; виховувати любов до народних звичаїв, гордість за український народ, який має давні традиції і багату творчу спадщину; розвивати творчі здібності дітей.
 

(Святково прибрана зала. Усі учасники свята — в українських костюмах. Звучить пісня у виконанні Н. Матвієнко «Квітка- душа».)

Ведуча. Є у нашого народу чудова традиція — святкувати вечорниці. Віддаючи шану минувшині, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо те найдорожче, що є в народі — його пісню, мову, історію, звичаї.
Пора вечорниць — це довгі вечори глибокої осені і зими. Завітаймо до однієї української хати, де нас уже чекають добрі господарі.
(Відкривається завіса. На сцені— кімната. Стоїть стіл, накритий гаптованою скатертиною. На столі — миски, глечики, кухлики, дерев 'яні ложки, макітра. Біля столу — лава. На стіні висить ряд полив'яних розмальованих мисок. Збоку — піч, розмальована квітами і півниками. Прядка стоїть біля столу. Підлога посипана сіном. Заходять господар і господиня.)

Господиня. Добрий вечір, добрі люди!

Господар. Хай здоров'ячко вам буде!

Господиня. Будьмо знайомі. Я — Одарка, господиня вечорниць.

Господар. А я їх господар — Гриць.

Обоє. Щиро просимо до нашої хати, На вечорниці завітати.

Господар. Одарко, ти ще вечері не зварила? А вже скоро молодь зійдеться.

Господиня. А в мене вже майже все готове. Уже вечір, та ні хлопців, ні дівчат немає.
(За дверима стиха звучить українська народна пісня «Ой там на горі».)

Господиня. А ось і вони! Чуєш, вже йдуть!
(Дівчата стукають у двері.)

Голос за дверима.
Господарю, господине,
Чи пустите нас до хати?
Ми вміємо співати й танцювати!

Господар. Та заходьте вже, дівчата!
(Дівчата заходять, сідають на лаву.)

Господиня. Дівчата, може, щось заспіваєте?

Дівчина. А чому ж не заспівати!
(Дівчата співають пісню «Цвіте терен».)

Господиня. Дівчата, щось веселе заспівайте!
(Дівчата співають пісню «Кучерява Катерина». Чути голоси, сміх, стукіт у двері.)

Хлопці Агов! Чи є тут хтось у цьому домі?

Господиня. Заходьте, заходьте, чекаємо уже вас.
(У хату заходять хлопці.)

Хлопець 1.
Добрий вечір тому,
Хто у домі цьому!
Всім гостям оселі
І хазяйці веселій!

Хлопець 2.
А чому такі сумні, дівчата?
Гей, на наших вечорницях
Хто сумний — розвеселися!
Співи й танці, небилиці —
Гарні будуть вечорниці.

Господар. Дівчата, може, затанцюєте?

Дівчина. А чому ж не затанцювати!
(Дівчата танцюють український народний танець «Гопак».)

Дівчина.
Чи до пісні, чи до танцю
В нас охота здавна,
Наша славна Україна
Таночками славна.

Хлопець.
Хай квітне наш рідний край!
Гей, роді журитися!
Грай, музико, дужче грай —
Будем веселитися.
(Звучить скрипка. Виконується композиція «Віночок українських пісень».)

Дівчина. Дівчата, нумо нашому господарю пісню заспіваймо.
(Дівчата разом із Грицем виконують українську народну жартівливу пісню «Грицю, Грицю, до роботи».)

Господар. Хлопці, а що ж ми сидимо? Нумо, калиту кусати!
(Підстрибують по черзі, хто не вкусить калити — господиня загадує загадки.)

Господар. Одарко, а що ж це за вечорниці без вареників?

Господиня. Та несу вже, несу!
(Господиня ставить на стіл макітру з варениками. Звучит пісня «Варенички». Гості їдять вареники. Хвалять господиню.)

Хлопець.
Та, мабуть, давайте люди,
За гостину дякувати будем.
І за те, що нас приймали,
І за те, що частували.

Дівчина.
А тепер хочемо вам побажати,
Щоб була багата ваша хата
І ділами, й пирогами,
І друзями, і гостями.

Хлопець.
Ще бажаєм дуже сили.
Щоб ніколи не хворіли.
Хай стежки встеляються квітом-рястом,
Зичимо здоров'я, миру, щастя!
(Звучить пісня «Хай у нас і у вас все буде гаразд».)