СТАРИЙ ЗАМОК ТЕРНОПОЛЯ Над Тернополем зоря весни встає,
Замок в місячному сяйві виграє,
А настане день весняний —
У красі він увібраний
Постає, постає!
Замок Тернополя —
Захист доріг,
Буде в Тернополі
Тисячі літ... І. ШОКАЛО
Старий замок або Тернопільський замок— фортифікаційна споруда у місті Тернополі, пам'ятка архітектури національного значення. Розташований за адресою вул. Замкова, 12.
Зведений 1540—1548 на лівому березі річки Серет в урочищі Сопільче для охорони південно-східний кордонів Речі Посполитої від нападів кримських татар.
В наш час від замку лишився лише палац.
Право на володіння територією сучасного міста та спорудження замку надав король Сигізмунд І короному гетьманові Яну Тарновському.
Із півночі замок та місто захищала річка Рудка з болотистою заплавою (нині вул. Соломії Крушельницької), з півдня — великий став В. Баворовського (нині його нема). Від міста замок був відділений вузьким сухим ровом-"фосою" й обнесений земляним валом із дубовим частоколом, підмурований зсередини; по краях висчіли муровані (з тесаного каменю) прямокутні вежі з бійницями. В’їхати до нього можна було зі сходу через кам'яну браму з підйомним мостом на ланцюгах.
Основною замковою спорудою був житловий палац, який із огляду на природне розташування замку звели різноповерховим: окрім 3-х основних поверхів, які було видно з боку міста, — ще 2 підземних, що відкривалися з крутого берега ставу 2-а рядами бійниць.
Перший запис у біографії Тернополя — 15 квітня 1540 року — пов'язаний із королівським дозволом на спорудження замку над Серетом Краківському каштеляну Яну Тарновському.Будівництво замку тривало 8 років і завершилося у 1548 році. У привілеї 1566 року згадуються тернопільська фортеця (як діюча) та її фундатор. У зв'язку із значними витратами на будівництво місто звільняється від багатьох податків. Замок було згодом укріплено і добудовано сином Яна Тарновського — Христофором. Немало коштів у добудову і розширення замку також Томаш Замойський, який отримав місто як придане від дружини Катерини, дочки відомого українського культурного діяча і мецената князя Костянтина Острозького. У першій половині XVII століття фортечні укріплення Тернополя мали форму прямокутника. З боку міста замок був захищений глибоким ровом і валом та укріплений дубовим частоколом. Із заходу його омивали води штучного ставу, створеного у 1548 році. До замкового палацу існувало сполучення через навісний міст і в'їзну браму. Розташування замку над ставом спричинило його різноповерховість. Із заходу він мав додаткові поверхи казематів та складів, у підмуровках були бійниці. Тут також знаходилася в'язниця. Поруч знаходилися інші споруди? пекарня, кухня, стайні. Замковий арсенал, який розміщувався в оборонних вежах, мав гармати, гаківниці, мушкети, порох, ядра, олово.
Впродовж всієї своєї історії Тернопільський замок часто піддавався різним нападам і руйнаціям. Ще під час будівництва, у 1544 році, татари вже намагалися напасти на місто, проте завдяки захисту міського ополчення, яке очолювали Бернард Претвіч, Ян Гербурт, Олександр і Прокіп Синявські, вдалося стримати татарську навалу аж до підходу лицарських сил з-під Сандомира. Серйозних руйнувань зазнав замок у 1575, 1589, 1672 рр. У 1675 році паша Ібрагім Шишман отаборився біля Тернополя і взяв місто в облогу.
Під час нападів татар і турків (1544—1675) міщани ховалися в підземеллях замку, пристосованому до тривалої оборони.
1621 р. власник Т. Замойський реставрував замок і приймав тут королевича Владислава ІV Вазу.
Відомості про замок, місто і став відом із "Щоденника подорожі" німецького мандрівника У. фон Вердума, який подорожував територією сучасної Тернопільщини у липні 1671 - січні 1672 рр.
1675 р. турки спалили замок, зруйнували укріплення, підірвали обидві вежі (їх більше не відбудовували).
Замок відбудовувався вкінці 17 - на початку 18 ст.
1810 р. росіяни організували в ньому «танцювальне казино», де губернатор І. Тейльс влаштовував великосвітські бали.
На початку 19 століття граф Ф. Коритовський перебудував замок під палац, для чого зніс оборонні укріплення, вежі й брами, оточив звичайним муром. Із південного боку збудовано 3-поверховий Новий замок (Замковий палац), зведено нові в'їзні ворота — з вузькими хвіртками і двома мурованими пілонами.
1843 р. останній власник Тернополя Т. Туркулл продав замок міській громаді, яка передала його австрійському війську під касарні (казарми).
21 липня 1917 спалили Старий замок. 15 квітня 1931 — посвячений відбудований замок; у ньому діяли Піхотна школа підхорунжих резерву, від 1936 — Науковий комітет ім. Баворовських, що мав цінну збірку рукописів і документів.
У квітні 1944 Старий замок — один із останніх пунктів оборони німців; зруйнований військами ЧА. Руїни Нового замку після війни розібрані, на його місці нині — готель "Тернопіль». Розібрані також мури і брама.
Старий замок відбудований 1956 р. Діє як Палац спорту, тут розташована обласна спортивна установа, від 1969 р. — спортивна школа з класичної (греко-римської) боротьби. Від первісного замку збереглась нижня (цокольна) частина, товщина стін якої — 2,5-4,5 м. Нинішня споруда — результат перебудов, що змінили його зовнішній вигляд та інтер’єри.
Зі сторони набережної Тернопільського ставу ще у 1950-ті роки до замку прибудували ресторан "Хвиля". Тепер це розважальний комплекс "Максим". Навесні 2009 року міська рада Тернополя підняла питання стосовно доцільності перебування спортивної школи у стінах історичної споруди. У рамках реалізації "Програми збереження, відновлення та популяризації історико-культурної спадщини Тернополя" у Тернопільському замку депутати пропонують розмістити Музей історії міста, а також зал для почесних делегацій.