Петро Тимочко народився 1 серпня 1925 р. у с. Івачів Долішній, нині Тернопільського району. Поет, перекладач, драматург, публіцист, громадський діяч. Лауреат премій ім. Братів Богдана і Левка Лепких, ім. У. Самчука, ім. М. Рильського. Нагороджений орденом "За заслуги III cт.". Член НСПУ (1990). Переможець обласного конкурсу "Голос серця" (1997). 1938-43 рр. - навчався в українській гімназії товариства "Рідна школа" в Тернополі. 1943-1944 - доброволець дивізії "Галичина", учасник боїв під м. Броди (Львівська область), потрапив у радянський полон. 1944-47 - в'язень фільтраційних таборів ГУЛАГ на території Підмосковського вугільного басейну, художник-оформлювач агітаційних транспарантів у таборі поблизу станції Узлова (нині Тульська область). До 1956 працював на копальнях Забайкалля робітником, завідувачем майстерні рудника та гірничим майстром (нині обидва - РФ). Після звільнення повернувся в м. Тернопіль. Закінчив гірничий факультет Всесоюзного політехнічного інституту в м. Москва (1961, нині РФ). Працював майстром, інженером у кар'єрах і на будовах Тернопільської області. Перші публікації поезій П. Тимочка - у журналі "Дорога" (1942, Львів). Він - перекладач із німецької, російської, польської, чеської та інших мов. Перші переклади поезій польських і німецьких авторів опубліковані у журналах "Всесвіт" і "Жовтень" (нині "Дзвін"), колективних збірниках та періодичних виданнях. Голова Тернопільської організації НСПУ (1992-98). Від 1997 - член редколегії газети "Соломія".
Помер 26 лютого 2005 р., похований в м. Тернопіль.
Видані книги:
Книги перекладів: Ян Кохановський "Поезії"" (1980), Й. В. Гете "Невгасима любов", Г. Сакс "Вибрані твори" (обидві - 1997), поезії: "На канадській землі" (1991), "Рідний клин" (1994), "Із болем у душі", "В стрімкім потоці часу і подій" (обидві - 1995), "Премудрість Божу в собі шукаю" (1996), драматично-поетична трилогія: "Трагедія зради або Українська трагедія", "Пекельний суд" та "День перемоги" (1993-94); "Із вічності у вічність" (2000), автобіографічна повість "Роздуми над пережитим" (2001); збірка фейлетонів та есе "Мовчати було негоже" (2003).




Тимочко, П. Із болем у душі: поезії / П. Тимочко; худож.оформл. Б. Р. Пікулицького. - Львів: Каменяр, 1995. -198 с.

Збірка поезій Петра Тимочка пронизана болем за долю Батьківщини, за наш український багатостраждальний народ, за рідну мову.

















Тимочко, П. Мовчати було негоже / Петро Тимочко. - Тернопіль: Горлиця, 2003. -231 с.

"Мовчати було негоже" — книга тернопільського письменника і публіциста Петра Тимочка, в якій зібрані друковані в різних періодичних виданнях та досі неопубліковані статті про громадське та суспільне життя кінця XX початку XXI століть.














Тимочко, П. С. На канадській землі: поезії / Петро Тимочко. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1991. - 45 с.

У вересні 1991 року виповнилося 100 літ, відколи на заморській канадській землі появилися перші поселенці з України. Нині нащадки гнаних бідою мандрівників є повноправними громадянами багатої держави, в добробут якої вклали чимало важкої праці. Прочитавши вірші, що входять до цієї збірки, кожна вдумлива людина пройметься почуттям пошани до українців за океаном, котрі в п'ятому-шостому поколінні не втратили свого національного обличчя. Знайде читач у ній також рядки, написані далеко від рідного краю як відгук на бурхливі відроджувальні події 1989 року на Україні.











Тимочко, П. Пекельний суд: пілітично-драматична поема-містерія. День Перемоги: драматична бувальщина / П. Тимочко; ред. І. Зелена. - Тернопіль: Збруч, 1994. - 96 с.

Драматичні твори «Пекельний суд» та «День перемоги» — друга і третя частини своєрідної драматичної трилогії, яку започаткував нещодавно опублікований твір «Трагедія зради або українська трагедія». У них розкривається проблема тоталітаризму у тому жахливому вигляді, якого він прибрав у двадцятому столітті.











Тимочко, П. С. Рідний клин: поезії / П. Тимочко; ред Д. А. Головко. - К.: Український письменник, 1994.— 110 с.

Петро Семенович Тимочко — поет за покликанням. Гірничий інженер за фахом, він — майстер у царині поетичного перекладу. Впродовж усього свого свідомого життя пише й власні твори.
Теми віршів збірки, дещо запізнілої поетичної публікації, — окреслюють життєвий шлях поета, його дороги і мрії, філософське осмислення нашого буття.













Тимочко, П. Роздуми над пережитим / Петро Тимочко. - Тернопіль: Горлиця, 2001. - 620 с.

Книга «Роздуми над пережитим» — мемуарно-публіцистична оповідь з медитативними рефлексіями письменника-галичанина, якому судилось жити у двадцятому, найжахливішому для українського люду, столітті. Автор, свідомий того, що книга буде сприйнята читачами по-різному, наважився на її публікацію з надією допомогти перш за все нашій молоді збагнути своє минуле і не забувати тої тяжкої науки, яку старші покоління отримали під чужинецькими окупаціями та звироднілими тоталітарними режимами. Бо хто не пам'ятає минулого, не вартий майбутнього.










Тимочко, П. Трегедія зради або українська трегедія / Петро Тимочко; худ. М. Б. Цибулько; ред. Л. І. Гудована. - Тернопіль: Книжк.-журнал.  ви-цтво Тернопіль, 1993. - 46 с.

Читач добре знає Петра Тимочка як перекладача. Вірші з першої збірки «На канадській землі» пройняли кожного своїм мелодійним стилем, душевним болем за свій український народ.
Пропонуємо на суд глядача його нову працю—трагедію. Нас протягом віків звинувачували в зраді. Та ми нікого не зраджували, лише самих себе. Нехай же ця драма відкриє людям очі, хто є хто і якими ми повинні бутй, щоб Україна наша, нині як те немовля, що спинається на свої такі ще хиткі ніжки, міцно утвердилася на землі.