Ярослав Павуляк народився 30 квітня 1948 р. у с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області. Поет, громадський діяч. Після закінчення середньої школи в рідному селі вступив у Львівське училище прикладного мистецтва ім. І. Труша на відділ кераміки (нині - коледж), де вчився до 1967 року. Працював на різних роботах (Львівська картинна галерея. Львівські науково-реставраційні майстерні).
     У 1969 році в ніч на 1 травня Я. Павуляк встановив у с. Настасів пам'ятник Тарасові Шевченку. Того ж року вступив на філологічний факультет Чернівецького державного університету, звідки у грудні 1971 року виключений за організацію несанкціонованого вечора пам'яті В. Симоненка. У 1972 році вступив у Кам'янець-Подільський педінститут (нині - університет), звідки після піврічного навчання знову виключений за "націоналістичні настрої". В 1973 році вступив у Літінститут ім. Горького при Спілці письменників СРСР у Москві. Закінчивши його, одружився зі словачкою і в 1978 році виїхав у Чехословаччину (м. Братислава), там працював у Словацькому літературному агентстві (1979-1991 рр.), від 1991 по 2010 завідував історико-меморіальним музеєм політичних в'язнів прокомуністичного режиму в Тернополі.
Член Національної спілки письменників України (1994) та Спілки українських письменників Словаччини (1994). У 2009 році за книжку "Дороги додому" радою ТОО НСПУ висувався на здобуття Національної премії України ім. Т. Шевченка, нагороджений грамотою НСПУ (2008).
    Помер 25 листопада 2010 р., похований у родинному селі Настасів.
Видані книги:
"Блудний лебідь" (1993), "Могили на конях" (1999), "Дороги додому" (2009).