Бойчук Богдан народився 11 жовтня 1927 р. в с. Бертники (1977—1992 — Лісове) Монастириського району Тернопільської області.
З 1944 р живе у Німеччині, де закінчив гімназію, а з 1949 р. — у Нью-Йорку.
  Автор книжок «Час болю», «Спомин любові», «Вірші для Мексики», «Мандрівка тіл», «Подорож з учителем», «Земля була пустотня», «Вірші вибрані й передостанні», роману «Дві жінки для Альберта» та ін.
    В 1944-ому році, при відступі, німці схопили його й забрали до Німеччини на примусові роботи. Після війни він перебував у таборі переміщених осіб (Ді-Пі) в місті Ашаффенбурґ, де й закінчив середню освіту в таборовій гімназії. В 1949-ому році переїхав до США і оселився в Нью-Йорку. Півроку після того відкрито в нього туберкульоз, що й призвело його провести три роки в Stony Wold санаторії, в горах на півночі штату Нью-Йорк. Саме там він глибше познайомився з літературою і почав писати вірші. В 1953-ому році, коли винайшли протитуберкульозні ліки, він повернувся до Нью-Йорка, де 1957 закінчив студії з електроніки в New York City College. Відтак працював інженером у цій ділянці до 1992 року.
    Від початку 1950-тих років Бойчук дуже активно включився в українське літературне життя. Його літературна діяльність не обмежується тільки поетичною творчістю. Він також пише і видає драматичні твори, прозу, переклади з англійської, іспанської й російської мов на українську, і з української — на англійську. Проявляє себе й на полі літературознавчої критики, опублікувавши широку низку статей, рецензій, передмов. Слід також підкреслити його палку активність невтомного співукладача й співредактора двох поважних антологій української поезії, автора мемуарів тощо.
    Богдан Бойчук — автор поетичних збірок «Час болю» (1957), «Спомини любови» (1963), «Вірші для Мехіко» (1964), «Мандрівка тіл» (1967), «Подорож з учителем» (1976), «Вірші, вибрані й передостанні» (1983), «Третя осінь» (1991), що виходили друком у Нью-Йорку, Мюнхені та Києві. Його поетичні збірки друкувались англійською, польською, румунською й російською мовою. Богдан Бойчук автор п'єс («Дві драми», 1968) та кількох неопублікованих романів («Підглядник і його краєвиди», «Аліпій II і його наречена», трилогія «Паноптикум Ді Пі» та інші).
   У його літературознавчому доробку зокрема упорядкування таких книжок, як «Зібрані твори Олекси Стефановича» (1975), «Зібрані твори Богдана Кравцева» (1978, 1980, 1994), «Спомини» Йосипа Гірняка (1982), співредагування антологій «Координати» та «Поза традиції». Богдан Бойчук переклав англійською мовою твори Богдана-Ігоря Антонича, Івана Драча, Бориса Пастернака, українською — твори Хуана Рамона Хіменеса, Семюеля Беккета, Стенлі Кюніца, Дейвіда Іґнатова.
     Бойчук — один із співзасновників Нью-Йоркської Групи, був співредактором річника цієї ж Групи «Нові Поезії» (1959—1971), ініціатором і головним редактором Нью-Йорксько — Київського літературно-мистецького квартальника «Світо-Вид» (1990—1999). Він також довгими роками працював як літературний редактор при місячнику «Сучасність» (Мюнхен), а саме від 1961-ого року до 1973-ого. Він — член Національної Спілки Письменників України. Нині Богдан Бойчук проживає в Ґлен-Спеї (США) і в Києві.
    В жовтні 1997 виступав на творчому вечорі в ТДПУ.




Бойчук, Б. Третя осінь: поезії / Б. Бойчук; передм. М. Г. Жулинського; ред. В. Д. Герасим'юк. - К.: Дніпро, 1991. - 286 с. 

Це перше видання на рідній землі поетичних творів українського письменника Богдана Бойчука, який живе і працює у Нью-Йорку. Родом із Галичини, вій зберіг трепетну любов до України та її мови, збагативши нашу культуру філософськими мотивами, емоційною напругою своєї лірики. До книги увійшли поезії із збірок автора «Час болю» (1957), «Спомини любові» (1963), «Мандрівка тіл» (1967), «Вірші вибрані й передостанні» (1983), а також відома поема «Подорож з учителем» та вірші останніх років.