Ягільницький замок по праву вважався одним з найпотужніших і неприступних замків Поділля. Він був споруджений у 1630 р. за наказом коронного гетьмана Станіслава Лянцкоронського на місці старого дерев'яного. Розташовується на високому виступі над річкою Черкаскою.
Замок трикутний у плані, складений з каменю. Під замком знаходяться просторі каземати. У 1648 році козаки Богдана Хмельницького здійснили свій перший похід на Галичину, але Ягільницький замок вони взяти не змогли. Вдалою була облога в 1655 році. Тоді козаки штурмували укріплення спільно з військами московського царя. Можливо, і тоді замок б вистояв, але вже всередині нього повстали місцеві жителі.
Після підписання Бучацького мирного договору, Ягільниця разом з іншими подільськими землями відійшла Туреччині. У замку розмістився гарнізон турецького султана. У 1672 році польські королівські загони їх звідти вибили. Військова історія для цієї фортеці завершилася з відвоювання у турків Кам’янця-Подільського у 1699 році. Тому до кінця XVIII ст. замок став більше маєтком, ніж цитаделлю. Але і його покинули, віддавши австрійському уряду. У XIX ст. австрійська влада розпорядилися засипати рови та розібрати частину укріплень, а будівлі використовували як тютюнову та поташну фабрику (свідчення цього - давня листівка). До фабриці була підведена залізнична колія, з якою одного разу зійшов потяг. Тютюново-ферментаційна фабрика існувала тут і при СРСР.
Зараз територію замку використовує місцевий косметичний гігант “Глобал Косметікс”, і доступ туди закритий. З пам’ятника планують зробити туристичний центр. Оборонний характер споруди зберігся, незважаючи на всі перебудови. Добре збереглися 6-метрові стіни, будови колишнього палацу Лянцкоронських (1610 р.).