Георгій Петрук-Попик народився 18 квітня 1932 року в с. Велика Іловиця Шумського району на Тернопільщині. Вчився у Кременецькій фельдшерсько-акушерській школі (1950-1951). Закінчив Енгельське військово-морське (1953) та Чортківське медичне (1957) училища. Служив на Балтійському і Тихоокеанському флотах. Працював у медичних закладах Шумського району Тернопільської області та Дрогобицького району на Львівщині.
У 1969 році закінчив Тернопільський державний медінститут. Завідував віддділом облсанепідстанції у Тернополі.
Член Національної Спілки письменників України з 1983 року. З часу створення Тернопільської обласної письменницької організації (1984) очолював її майже 12 років.
Друкується з 1956 року. Автор поетичних збірок «Весняні птахи» (1981), «Тополиний сніг» (1982), «Пригорща жита» (1986), «Думаю вголос» (1990), «Співоче поле» (1991), «Березневі послання» (1995), «Калиновий заспів» (пісні, 1995), «Листків пожовклих переліт» (1997), кантати «Бережи Україну й свободу» (1997), роману у віршах «Полум'я Волині» (1995), «Це ти, Україно моя» (пісні, 2002), «В обіймах блискавиць» (вибране, 2002), «Аура слова і борні (1984-1991)» (проза, 2002 ), «Нурт Ніагари» (поема-феєрія, 2003), «Погляд з третього неба» (прозово-поетичний, публіцистичний репортаж, 2005). У 2007 році готується до друку нова поетична збірка автора « Калина між терням» та прозові твори. Окремі поезії зі згаданих книг перекладено болгарською, італійською та російською мовами. Твори публіцистичного спрямування друкувались у закордонних українських часописах.
З ініціативи Георгія Петрука-Попика створено обласні організації Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, «Меморіалу», першого в Україні Крайового Руху. Він тривалий час очолював Тернопільську крайову організацію Народного Руху України, був членом Центрального Проводу НРУ.
Обирався народним депутатом колишнього СРСР (1990).
Лауреат премій імені братів Лепких та імені Уласа Самчука.
Дипломований у номінації «Книга року» — «Інтелектуальний бестселер» за книгу «Аура слова і борні (1984-1991)» у 2003 році.
Отримав відзнаку Міністерства культури Польщі «Заслужений для культури польської» у 1986 році.
Нагороджений орденом «За заслуги» III ст. (2002) та вищою нагрудною відзнакою Народного Руху України «За заслуги перед українським народом» ІІ-го ступеня (2004).