Обласна бібліотека для дітей (м.Тернопіль)

Ведучий.
Всім, хто присутні сьогодні на святі,
Скажем слова ми прості:
«Гостей дорогих ми вітаємо щиро.
Стрічаємо хлібом, любов'ю і миром».

Ведуча.
Мій край чудовий - Україна! Тут народились ти і я. Тут над ставком верба й калина, Чарівна пісня солов'я. Все найдорожче в цілім світі, Бо тут почався наш політ. Цвітуть волошки сині в житі. Звідсіль веде дорога в світ. І найдорожча рідна мова Джерельцем радісно дзвенить, І мила пісня колискова. Чумацький шлях кудись зорить... Усе найкраще і єдине, І радощі всі, і жалі... Мій рідний краю, Україно! Найкраще місце на Землі!

(Вірш «Рідна серцю Україна» читає учениця. Двоє учнів тримають макет-мапу України).

Над водою красуня калина
І чебрець, і любисток, і м'ята –
Це усе, це усе Україна,
Як же, рідна, тебе не кохати.
Я люблю твої верби й тополі.
Ясноокії в небі зірниці.
Дай же, Боже, щасливую долю
Тій землі, де джерельні криниці.
Тим полям, що сміються колоссям,
І гаям, і садам біля хати,
І криштальним, мов спогади, росам,
Й рушникам, які вишила мати.
Лине, лине печаль журавлина,
І у вирій летять дикі гуси;
Батьківщина і мати - єдина,
Я тихенько за них помолюся
Одягає намисто калина,
Чорнобривці, любисток і м'ята.
Рідна серцю, моя Україно,
Як же можна тебе не кохати.

Ведучий.
Тепло своїх долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,
Й ліричну пісню лагідну твою.

(Звучить пісня «Місяць» ).

Ведуча.
Розквітай, прекрасна Україно!
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов'їна,
Пісня неповторная твоя!

(На сцені ставлять тин, вкритий рушниками. На типові висить глечик. Дівчина біля тина розповідає вірш «Розстеляє рушник Україна» ).

Розстеляє рушник Україна
Пломеніє багаттям калина,
З вітром грає сивий Дніпро.
Розстеляє рушник Україна
На щастя, любов і добро.

Похилилась у смутку вербина...
А на небі ясні зірниці.
На світанку іде Україна
Брати воду чисту з криниці.

Край поля струнка тополина,
У долині травиця шовкова.
Мов струмочок, співа Україна
І садам і гаям колискову.

При дорозі тоненька билина,
Ще й колосся жита й пшениці.
Зустрічає гостей Україна
І підносить смачні паляниці.

Лине, лине печаль журавлина.
Гуля вітер над ставом квітчастий.
Розстеляє рушник Україна
На добро, на любов і на щастя.

Ведучий.
Є багато квіток запашних.
Кожна квітка красу свою має,
Та гарніша завжди поміж них
Та, що квітне у рідному краї.

(Звучить дитяча пісня).

Ведуча.
Скільки є пісень чарівних.
Мелодійних, щирих, дивних.
Скільки щастя в них, краси,
Линуть в небо голоси.
В них гармонія і диво
І чарівна казка сива.

(Звучить пісня «По секрету»).

Ведучий.
Мій отчий дім!
Ти дав усе мені.
Моя Вкраїна, піснею багата,
Ввійшла у серце співом голосним,
Як та любов, яку дарує мати.

(Виступ учнів 1 класу. Співають пісню «Моя мама» ).

Ведуча.
Дні дитинства - наче плин води.
Проліта дитинство, та у спадок
Зостається пісня повна згадок,
Пам'ять зостається назавжди.

(Звучить пісня «Маленькая страна»)

Ведучий. Скажіть, що не замерзає взимку? Дзвінкий, безтурботний, задерикуватий, переливчастий, одним словом - щасливий дитячий сміх.

Учень.

Коса руса
Запитала доньку мати:
- Голубонько мила.
Навіщо ти коротеньку
Зачіску зробила?
В тебе ж, доню, світлорусе
Красиве волосся,
В яку б воно розчудесну
Косу заплелося.
А колись же довгі коси
Носили дівчата,
Стрічки у них заплітали
У будні і свята.
Було глянеш, іде дівка,
Сама, як калина,
Та ще й коса до пояса,
А то й до коліна.
Отож колись і взнавалась
По косі різниця.
Де дівчина невінчана,
А де молодиця.
- Та годі вам! – обірвала
Дочка свою маму.
Це, виходить, що робити
Женихам рекламу.
Дивись, мовляв, де дівчина,
А де молодиця.
Тепер, мамо, в цьому ділі
Стерлася різниця.
Тепер усі освічені,
З такими не грайся:
Піди в загсі розпишися,
Потім розбирайся.

Ведуча.
А ми взуєм черевички.
Підмалюєм личка.
І частівки заспіваємо
Про ці черевички.

Ведучий. У народі кажуть: «Пісня-пісенька, веселощів невістонька».

(Звучить українська народна пісня «Грицю, Грицю, до роботи» ).

Ведуча.
А заграйте-но, музики,
В мене гарні черевики.
Починайте скоріш грати.
Бо хочеться танцювати.

(Танець у виконанні учнів).

Ведучий.
Зацвітає калина,зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна.
Це - моя Батьківщина, це - моя Україна,
Що, як мама, як тато - одна.

Ведуча.
Скільки б не співали, а кінчати час.
Кращі побажання ви прийміть від нас.
Прощавайте, милі люди,
Прощавайте, діти!
Мир хай завжди буде з вами,
І добро, і квіти!

(Звучить пісня «Этот мир» ).

(ВСІ УЧАСНИКИ СВЯТА ВИХОДЯТЬ НА СЦЕНУ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОСТАННЬОГО ПРИСПІВУ).