Олександр Єлисейович Ільченко — український письменник, сценарист. Батько сценаристки Наталі Ільченко.
Народився 4 червня 1909 року в місті Харкові в сім'ї залізничника. В 1928—1931 роках навчався на літературно-лінгвістичному факультеті Харківського інституту народної освіти. У 1937 році його батька, Єлисея Матвійовича, за доносом репресували, звинувативши у причетності до «організації українських буржуазних націоналістів». Він помер від голоду та обморожень в таборі на Тайшеті.
Під час Великої Вітчизняної війни був спеціальним кореспондентом газети «Известия». Нагороджений медалями.
Друкувався з 1929 року. Був членом Спілки письменників України.
Автор химерного роману з народних вуст «Козацькому роду нема переводу, або ж Козак Мамай та чужа молодиця», повісті «Петербурзька осінь», п'єси «Завтра вранці» тощо, сценаріїв художнього фільму «Роман і Франческа» (1961) та документальної стрічки «Шахтарі Донбасу» (1950).
Роман «Козацькому роду нема переводу, або ж Козак Мамай та чужа молодиця» з 1958 по 1985 рік виходив чотири рази, а до 75-ліття автора він побачив світ у російському перекладі в Москві тиражем 275 000 примірників, з гарними ілюстраціями Юрія Логвина.
У доробку О. Ільченка також повісті «Італійське каприччо», «Звичайний хлопець», «Солом'яна рукавичка», кіносценарії, п'єси, оповідання.
Працюючи в журналі «Україна» (1943 року в Москві, а потім у Києві), активно виступав з нарисами і публіцистичними статтями.
Помер 16 вересня 1994 р. у Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі.