Емма Андієвська(19 березня 1931, м. Сталіно, нині Донецьк) — українська письменниця (поетка, прозаїк), малярка. Член Національної спілки письменників України (від 1994). Член Міжнародного ПЕН-клубу.
Від 1943 живе в еміграції: у Франції (Париж), США (Нью-Йорк), від 1961 — у ФРН (Мюнхен).
1957 закінчила Український Вільний Університет.
1955—1995 — режисер і редактор українського відділу радіо «Свобода».
Від 1958 — представник Нью-Йоркської групи.
1984 стала лауреатом літературноїпремії Фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів.
Картини: «Зелені квіти» (1989).
«Гномики» (1990).
«Шатле» (1991).
«Одаліска» (1994).
«Сім'я» (1995).
«Мати з дитиною» (1995).
«Сніданок» (1995).
«Портрет» (1995).
«Батьки і діти» (1995).
«Хліб і вино» (1995).
«Колоністи» (1996).
Для творчості Андієвської характерна поетика сюрреалізму, ускладненість композиції й тексту в прозі. Художниця-авангардистка. Як живописець працює від 1956 — дебютувала виставкою в Мюнхені. Наступні виставки відбулися США, Канаді, Франції, Німеччині, Австралії, Бразилії, Швейцарії.
Від 1992 відбуваються виставки в Україні — Київ, Львів, Івано-Франківськ. 23 квітня 1994 у картинній галереї Кам’янця-Подільськоговідбулася презентація виставки, на якій було, зокрема, представлено й роботи Андієвської.