Володимир Лучаківський народився 19 березня 1838 року в селі Ременові на Львівщині. Ще маленьким хлопчиком, разом з батьками переїхав у село Довжанка Тернопільського району, де його батько був парохом.
Після закінчення Тернопільської української гімназії навчався на правознавчому факультеті Львівського університету. У 24 роки став єдиним адвокатом у Тернополі, а 1896 року — першим бургомістром-українцем.
Саме при Лучаківському в Тернополі вперше з'явилося електричне освітлення, телефон, водогін.
Бургомістр зустрічався з Іваном Франком, Соломією Крушельницькою, залучав їх до культурного життя Тернопілля. Він і сам успішно займався літературною творчістю. Для аматорського театру «Руська Бесіда» він переклав з німецької і польської мов близько 20 п'єс, що свого часу були головним репертуаром українського театру в Галичині.
Написав 2 оригінальні комедії «Іспит на мужа», «Несподівані женихи». Писав поезії, оповідання, гуморески.
Переклав з німецької мови на українську «Карний закон». Видав друком «Причинок до етнографії галицького Поділля» (Тернопіль, 1883).
Помер Володимир Лучаківський 19 квітня 1903 року. Похований у Тернополі на Микулинецькому кладовищі.