Письменники-ювіляри 2014 » Г. Барвінок (справж. - Білозерська-Куліш Олександра)
Ганна Барвінок (Олександра Білозерська) народилася 23 квітня 1828 року на Чернігівщині, в м. Борзні, але в той час були часті пожари в місті і їх будинок згорів, отож багатодітна сімя переїхала на хутір Мотронівка поблизу Борзни. Батько її — ватажок місцевого дворянства, один із найосвіченіших людей в тих краях.
Навчалась у приватних пансіонах (село Кропивне на Полтавщині, місто Конотоп). Білозерська 15-річною познайомилася з майбутнім чоловіком. Пантелеймон Куліш був старшим за неї на 9 років. Підтримувала дружні контакти з Тарасом Шевченком, залишила про нього спогади.(він також був кращим другом Василя Білозерського,і старшим боярином на весіллі в Кулішів).
Після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства.jpg)
виїхала до Тули, куди було заслано її чоловіка — Пантелеймона Куліша. Після арешту чоловіка народила мертву дитину, більше дітей не мала. Від 1854 жили в Петербурзі. 1883 р. оселилася в Мотронівці. Коли згорів рукопис українського перекладу «Біблії», над яким Куліш працював 25 років, умовила його почати роботу заново. Брала участь у розвитку філософії, грунтованої на українській державності. По смерті чоловіка продала садибу в Мотронівці, щоби видати його творчу спадщину. Її зусиллями видано найповніше досі зібрання творів письменника. Померла 6 липня 1911-го, похована поряд із чоловіком.
Творчість
Писати оповідання з народного життя під псевдонімом Ганна Барвінок почала 1847 року у Варшаві, під час шлюбної подорожі. Автор оповідань із селянського життя: «П'яниця», «Хатнє лихо», «Молодича боротьба», «Русалка» та ін.
|
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
