Обласна бібліотека для дітей (м.Тернопіль)

Мирослав Дмитрович Капій народився 5 травня 1888 р. у селі Коцюбинці Гусятинського району Тернопільської області в родині вчителя. У юності жив у селі Іванівка коло Теребовлі. Навчався в Тернопільській українській гімназії, у 1914 р. закінчив факультет німецької та української мов Львівського університету, де його професорами були К. Студинський і О. Колесса. Навчав німецької мови в гімназіях Теребовлі (до 1928 року), Лежайська (1928–1938, Польща), Відня (до 1945 р.) і середній школі Косова.
Перша поетична збірка Капія «На цім подолі смутку» (1906–1907) за браком коштів не була опублікована, її рукопис зберігається в Центральному історичному архіві у Львові. Там же зберігається неопублікована його праця про І. Вагилевича (1914).
У 1905–1907 роках М. Капій листувався з письменницею Оленою Пчілкою, у редагованому нею журналі «Рідний край» помістив свої вірші. Друкував поезії у часописах «Бжола», «Будучність», «Неділя», в антології «Українська муза» (Київ, 1908), у львівських альманахах «Розвага», «Терновий вінок» (1908), «Не вмре, не загине» (1914). Він автор соціально-побутових нарисів, оповідань («З його думок», 1907; «Незабутнім тіням Тарасовим», 1914 та ін.), пригодницько-фантастичної повісті «В країні блакитних орхідей» (1932), у якій передбачає майбутнє України. Рідко підписував свої твори псевдонімами (Юрій Луговий, Лугович).
Переклав Капій поему «Демон» М. Лермонтова (1909), повісті «Зоря півдня» (1913), «Чорна Індія» (1930), «Плесом Амазонки» і «Діти капітана Гранта» Жюля Верна, драму «Будівничий Сольнес» Г. Ібсена, окремі оповідання В. Дорошевича, О. Купріна, О. Кіплінга, М. Конопніцької, вірші Г. Гейне, О. Мірбо.
Записав на Тернопільщині (у селах Іванівка, Костільники) народні пісні, казки, легенди, які зберігаються в ІМФЕ ім. М. Рильського АН України. Деякі з них опубліковані в різних фольклорних збірниках.
Помер М. Капій 24 березня 1949 р. у м. Косові на Івано-Франківщині.