Роман Васильович Андріяшик — український письменник, журналіст, лауреат Шевченківської премії (1998, за роман про Федьковича).
Народився 9 травня 1933 року в селі Королівці (нині Борщівського району Тернопільської області) в селянській родині. По закінченні середньої школи служив у Радянській армії. В 1964 році заочно закінчив факультет журналістики Львівського університету. Працював на журналістській та видавничій роботі.
Почав друкуватися у 1957 році. Після виходу в світ у 1966 році першого роману «Люди зі страху» став членом Спілки письменників СРСР. Темі трагічної долі західно-української молоді присвятив і наступний роман «Полтва», опублікований в журналі «Прапор» в 1969 році (№ 8—9), який викликав низку розгромних статей у пресі. Автору заборонили друкуватися, творчість його замовчувалася.
Ізоляція Романа Андріяшика тривала до 1976 року, але й опісля її зняття атмосфера навколо творчості письменника залишалася напруженою.
Помер у Києві 2 жовтня 2000 року. Похований на Байковому кладовищі.