Обласна бібліотека для дітей (м.Тернопіль)

Жмур, Л. О. Наші "паперові" друзі [Текст]: [бібліотечний урок "Вивчення структури книжки та ін."] / Л. О. Жмур // Шкільна бібліотека. - 2012. - №3. - С. 98-100.

Мета. Вивчити структуру книжки, елементи, з яких вона складається; навчитися визначати зміст та її читацьке призначення; розвивати навики роботи з книжкою та виховувати шанобливе ставлення до неї.

Обладнання. Мультимедійна презентація книг, що допоможуть закріпити всі її елементи, матеріал до гри з читачами, виставка книг «Книга - ключ до знань».

Упродовж усього життя ми звертаємося до книги. Батьки читали вам казки, вірші, оповідання, коли ви ще були зовсім маленькими. Згадайте свої перші улюблені книжечки, які роздивлялися, щось згадуючи, уявляючи, фантазуючи. А коли вивчили літери, самі стали читачами. Усі відвідуєте міську або шкільну бібліотеки, прочитали багато книг про міста і села України та свій рідний край, про символи країни, в якій живете, про рослини і тварин, про космічні кораблі, про життя дітей, про далекі цікаві мандрівки, про те, як живуть люди в далеких і близьких краях. Про все це розповідає Книжка. І хоч би чим ви захоплювалися - історією, природознавством чи технікою - вам завжди на допомогу приходила і приходить книга.
Кожен із вас багато разів тримав у руках книжку, але мало хто замислювався над тим, з яких частин вона складається, для чого потрібен той чи інший її елемент і як, узявши книгу до рук, ще не знаючи її змісту, не прочитавши ані сторінки, можна визначити, для кого вона призначена, хто її автор, з якого міста і в якому році вона прийшла до вас, хто малював ілюстрації, з яких окремих віршів, оповідань, казок вона складається... Тільки грамотний читач, погортавши книжку, одразу зрозуміє, чи цікаво буде її читати.
На сьогоднішньому уроці ми з вами ознайомимося з найбільш простими елементами книжки, навчимося визначати, для чого призначений той чи інший елемент, та чи інша книжка і про що написано в ній, тобто навчимося визначати її читацьке призначення.
Отже, тема нашого уроку — «Структура книжки».
(На столах лежать книжки, з якими діти будуть працювати протягом уроку).

Бібліотекар. Діти! Давайте подивимося на дошку і визначимо структуру книжки. Отже, зі скількох елементів складається книжка? (Діти відповідають).

Бібліотекар. Назвіть перший елемент. Діти (разом). Обкладинка.

(Бібліотекар демонструє обкладинку через мультимедійну установку, показує обкладинку на книжці, яку тримає в руках, пропонує дітям продемонструвати цей елемент у книжках, які лежать у них на столах).

Бібліотекар. Обкладинка (або палітурка) захищає книжку від пошкоджень і надає їй ошатного вигляду. Складається вона з двох частин - передньої та задньої. На першій сторінці можна знайти відомості про автора книги та її назву. На книжці назва пишеться зверху великими яскравими буквами, які б привернули увагу читачів. (Демонструються книги на виставці та мультимедійній установці). А якщо на обкладинці є ще й малюнок, то можна визначити орієнтовний зміст цієї книги. Іноді на обкладинці друкується серія, в якій видавалася ця книжка. Обкладинка буває цупкою та м’якою.
(Далі бібліотекар пропонує дітям завдання: визначити за обкладинкою книжки прізвище автора, назву книги та орієнтовний зміст за ілюстрацією, яка є на обкладинці. Діти відповідають).

Бібліотекар. Назвіть другий елемент структури книжки. Діти (разом). Титульна сторінка.
(Бібліотекар показує і пояснює елементи титульної сторінки).

Бібліотекар. Титульна сторінка - це дуже важлива частина книги, бо містить основні відомості про книгу. Які елементи титульної сторінки вам відомі? Покажіть і прочитайте у своїх книжках та на мультимедійній установці. З якою назвою ви зустрічаєтеся вперше? Діти (разом). Вихідні дані.

Бібліотекар. На титульній сторінці або на її звороті зазначають вихідні дані: прізвище автора і назву книги або тільки назву, якщо автора не називають, прізвища осіб, які брали участь у випуску книги, дату передачі рукопису до друкарні та підписання книги до друку, формат паперу, на якому надруковано книгу, вартість книги, назву видавництва, рік видавництва, адресу друкарні та деякі інші відомості.
Відомості, вміщені на титульній сторінці, використовуються для характеристики даного видання. На їхній підставі книги приймаються до бібліотеки.
Досить часто титульна сторінка містить над-заголовок, тобто назву серії, до якої належить книга.
(Далі бібліотекар пропонує учням подивити¬ся на титульні сторінки, які демонструються через мультимедійну установку, та знайти вихідні дані у своїх книжках і розповісти про них).

А щоб закріпити матеріал, бібліотекар пропонує такі запитання:

1. Які видавництва видають літературу для дітей?

2. У яких містах видаються дитячі книжки?
(Ті книжки, які лежать у дітей на столах).

3. У якому році надруковано вашу книгу?

4. Назвіть і покажіть елементи титульної сторінки, які ви запам’ятали.

Бібліотекар. Подивіться на дошку і назвіть третій елемент книжки. Діти (разом). Книжковий блок.

Бібліотекар. Книжковий блок - це сторінки книжки - основна частина, де надрукований текст. Книжка без палітурки - це і є книжковий блок. Він складається з друкованих аркушів (сторінок). Друкований аркуш входить до складу книги у вигляді зошита, що має 16 або 32 сторінки. Порядкова нумерація сторінок книжки має назву «колонцифри». Цифри нумерації можуть міститися зверху або знизу сторінки, посередині або збоку. (Щоб закріпити матеріал, діти показують на своїх книжках книжковий блок).

Бібліотекар. Ось основна частина книжки. Давайте роздивимося її. Текст книжки супроводжується ілюстраціями. Діти, а для чого нам потрібні ілюстрації? (Діти відповідають). Правильно. Щоб яскравіше відобразить зміст того чи іншого епізоду, написаного автором. Книжку з ілюстраціями цікавіше читати, тому що легше уявити собі те, що розповідає автор. Іноді книжки ілюструє сам автор.
(Бібліотекар пропонує розглянути дітям ілюстрації у своїх книгах і розповісти, про що вони дізналися переглянувши ілюстрації?).

Бібліотекар. Ось тепер ми підійшли до голов¬ного ключика книги - це довідкова частина книги.
Давайте проаналізуємо кожну частину.

Анотація - це коротка характеристика книги. Міститься вона або на звороті титульної сторінки, або в кінці книжки. Анотація дає коротку, але вичерпну відповідь про зміст книжки. В анотаціях до художніх творів іноді бувають стислі відомості про автора книги.

Передмова. Тлумачний словник української мови так тлумачить це слово - вступна стаття до твору, написана самим автором або кимось іншим, яка містить попередні пояснення і зауваження. Отже з цього невеликого тексту можна дізнатися, хто написав книжку, коли, у якій країні відбувалися події, для кого і для якого віку вона написана. У передмові може бути звернення до читачів: на що треба звернути увагу під час читання цієї книжки. Також у. передмові може бути подано біографію письменника. У передмові невеликий виклад матеріалу. Це для того, щоб передмову можна було прочитати біля полиці. І ви відразу зрозумієте, потрібно вам читати цю книжку чи ні.
Давайте подивимося слайд і скажемо, чи є у представлених книжках передмова. (Діти відповідають).
А тепер подивіться кожен у свою книжку. Скажіть, чи є в ній передмова, якщо є, то про що йдеться в ній? (Діти працюють, відповідають).

Післямова. Післямова за змістом схожа на передмову, її завдання - дати відповіді на запитання, що виникають під час читання, доповнити й показати значення книги в нашому житті. Післямова, як і передмова, є не обов’язковою, але, як правило, існує у багатьох виданнях.

Зміст - це останній елемент довідкової частини. Про що ж нам розповідає зміст? (Діти відповідають, як вони думають).

Багато книжок складаються з окремих віршів, оповідань, казок. Для того щоб швидко знайти в книжці потрібний вірш або дізнатися, які казки розміщені в ній, треба подивитися у зміст. Він розміщується на початку або в кінці кожної книжки.
У змісті перелічуються всі твори, які увійшли до книжки, у тому порядку, в якому вони надруковані. Поряд зазначається сторінка. Читаючи зміст книжки, за самими назвами розділів чи оповідань, можна здогадатися, про що вона.
(Діти дивляться на зміст, який демонструється на слайді, а потім працюють зі своїми книжками. Для кращого засвоєння нових слів та елементів книжки проводиться гра).

Бібліотекар. Любі читачі, будьте уважні, пригадайте все, що ми вивчили про книги сьогодні на уроці і те, що ви уже знали, і давайте проведемо з вами вікторину.

Запитання:
1. Дерево - не дерево, а листочки має. (Книга)

2. Заклад, у якому зберігаються та видаються для тимчасового користування книжки.
(Бібліотека)

3. Де друкуються книги? (У друкарнях)

4. Як називається людина, яка працює в бібліотеці? (Бібліотекар)

5. Картка, у якій записуються дані читача і ведеться облік книг. (Формуляр)

6. Людина, яка відвідує бібліотеку. (Читач)

7. Головний обов’язок читача бібліотеки. (Повернути вчасно книгу)

8. Що допомагає знайти в книзі вірші, оповіда¬ння, казку, главу або розділ? (Зміст)

9. Назва книги? (Заголовок)

10. Людина, яка ілюструє книги. (Художник)

11. Що захищає книжку від пошкоджень і надає їй охайного вигляду? (Обкладинка)

12. Перша сторінка книги. (Титульний лист)

13. Забудькуватий читач. (Боржник)

14. Коротка розповідь про книгу. (Анотація)

15. Що означає слово «бібліотека»? (Сховище книг. Складається з двох грецьких слів: «бібліо» - книга і «тека» - сховище)

Поняття, які можна використати на уроці