Джеймс Олдрідж — австралійський письменник та громадський діяч. Народився 10 липня 1918 року в містечку Вайт-Гілз, що в австралійському штаті Вікторія. Олдрідж здобув добру освіту: навчався в комерційному коледжі в Мельбурні, потім у Лондонському університеті. В 1938 році переїхав в Англію й почав журналістську діяльність, де проживай й сьогодні. Під час Другої світової війни працював журналістом та військовим кореспондентом. Однак його репортажі не влаштували газету, що його послала, й Олдріджа відкликали з фронту. У роки Другої світової війни він побував у багатьох країнах і на багатьох фронтах. Його безпосередні спостереження й дали йому матеріал для перших романів.
Переїхавши до Англії, Олдрідж вступив до університету в Оксфорді; тоді ж він відвідував льотні курси і діяльно співпрацював у низці лондонських газет.
Протягом років визвольних змагань іспанського народу молодий Олдрідж з гарячим співчуттям стежив над усіма перипетіями історичних боїв з фашизмом хто в Іспанії, де боролися багато видатні представники англійської інтелігенції. Події тих днів відіграли велику роль ідейному формуванні Олдриджа - антифашиста. Олдриджу був 21 рік, що він пішов у Фінляндію як військовий кореспондент. Зіркий журналіст вірно оцінив котрі розгорнулися на очах події. У повідомленнях проникливого кореспондента прослизнуло осуд згубної антинаціональної політики фінських правлячих кіл тогочасна і визнання історичної правоти Радянського Союзу. Про це його вислали межі Фінляндії.
Протягом років Другої світової війни Олдрідж побував на ролі кореспондента у багатьох країнах (в Норвегії, Греції, Єгипті, Лівії, Ірані обліковано і т. буд.) і багатьох театрах війни. Відвідав і Радянський Союз перед, де провів майже рік (1944-1945). Письменник був очевидцем самовідданої боротьби радянського люду, які віддавали все для перемоги і зіграли на вирішальній ролі у розгромі гітлерівської військової машини.
У ранніх творах Олдріджа, особливо в романі "Справа честі", чуються відгомони хемінгуеєвський інтонації. Проте цей вплив, надану Хемінгуеєм на Олдріджа в пору становлення його творчого методу, не слід переоцінювати. Молодий письменник неминуче вступає з ним у своєрідну ідейну та художню полеміку. Олдрідж по-новому осмислюють тему мужності перед лицем смерті, по-новому підходить до зображення патріотизму народу, який бореться за свою незалежність. Його герої зазнають ту ж гіркоту, що й герої роману Хемінгуея "Прощавай, зброє", але вони ясніше бачать винуватців безглуздою і трагічної загибелі людей і всі вони тим чи іншим шляхом пробиваються до істини, долаючи настрої політичного індиферентизму, властивого багатьом представникам англійської буржуазної інтелігенції. Олдрідж дуже скоро виявляє свою самостійність як художник, і цьому значно сприяє широта його поглядів і все зростаючий історичний досвід, винесений їм з визвольної боротьби народів. Постійним захопленням письменника було мистецтво, зокрема література. Джеймс Олдрідж прекрасно знав усю європейську літературу, а також американську й австралійську. Письменник висвітлює специфічно національні проблеми освіти й проблеми загальні, міжнародні, - у тісному взаємозв'язку, показує революційне розвиток дійсності; у цьому полягає одне з істотних особливостей творчості художника-новатора. Олдрідж оголює соціальні протиріччя буржуазного суспільства, вишукуючи потенційні сили народу, що робить історію, показуючи справедливість і неминучість перемоги передових, демократичних тенденцій у сучасному житті.
Твори Олдріджа зазвичай будуються на гострих драматичних ситуаціях, вони насичені дією, яке розкриває взаємозв'язку дійсності, напружені соціальні конфлікти, боротьбу протилежних тенденцій у суспільному розвиткові, психологічний лад образів, корінні зрушення у свідомості героїв.
В 1957 році Олдрідж побував в Радянському Союзі. У 1960 році він написав оповідання «Останній дюйм». Радянські читачі вперше ознайомилися з цим оповіданням зі сторінок журналу «Огонёк», № 37, 1957 р. Українською мовою оповідання надруковано в збірці Дж. Олдріджа «Хлопчик з лісового берега». Сюжет оповідання ліг в основу однойменного кінофільму, створеного на кіностудії «Ленфільм», 1959.
Також письменник побував в Україні, у Києві, зустрічався з читачами, давав інтерв'ю. 11 березня 1964 року київська «Робітнича газета» надрукувала статтю «І в мені частка України». У ній Джеймс Олдрідж писав: «Україна нагадує мені країну мого дитинства Австралію. На мою думку, будь-який український хлопчик може впізнати себе в героях моїх дитячих оповідань».
Твори Олдріджа перекладено 40-ма мовами. Крім романів та оповідань він пише також нехудожні тексти та працює на телебаченні. В 1972 році Організація Міжнародних Журналістів нагородила його золотою медаллю за його журналістську працю.