Агнон Шмуель Йосеф (справжній -Чачкес; 17. 07. 1888, м. Бучач - 17. 02. 1970, м. Ґдера, Ізраїль) - єврейський письменник. Член Академії мови Ізраїлю. Державної премія Ізраїлю (1954, 1958). Нобелівська премія (1966). Писав мовою іврит. Значна частина творчості Агнона пов'язана з Галичиною. Друкуватися почав від 1904 в європейських часописах краю. 1908 опублікував оповідання ''Покинуті", що дало йому визнання і від назви якого мовою іврит утворився псевдонім, котрий від 1924 став його офіційним прізвищем. 1908-12 жив у Палестині; опублікував свою першу повість "Скручене все одно колись вирівняється". Того ж року виїхав до Німеччини, в якій жив до 1930. Видав кілька книг: "У колі пра¬ведних" (1921); "Біля затвора" (1922); "Історії легенд" (1922; усі - в Гамбурзі). Перша з них особливо цікава тим, що в її розділі "Польща" йдеться переважно про Галичину, зокрема про м. Бучач. 1931 вийшло 4-томне видання творів Агнона Шмуеля того ж року він відвідав Львів, Бучач, Тернопіль, Залізці, Золочів, Броди. Ця подорож стала підґрунтям для написання роману "Гість на одну ніч" (1939), в якому письменник показав також побут та звичаї галицьких українців. Повернувшись до Єру¬салима, займався літературною працею. 1998 в Бучачі, Львові, Золочеві та ін. містах Зхідної України знято частину д/ф "Агнон" із серії "Письменники століття", який 1999 отримав 1-у премію на фестивалі в Палермо (Італія). 2002 в Тернополі відбулись 11-і Нобелійні читання, присвячені Агнону на них було репрезентовано переклади творів письменника "Бучач. Обітована земля його серця" та бібліографічний покажчик літератори про нього.