Обласна бібліотека для дітей (м.Тернопіль)

Антін Владиславович Крушельницький — український письменник, літературний критик і літературознавець, педагог, міністр освіти УНР (1919), редактор шкільних хрестоматій з української літератури (Відень, 1919–1922), видавець-редактор громадсько-літературних журналів совєтофільського напрямку «Нові шляхи» (1929-33 у Львові) і «Критика» (1933, там же), автор біографічного нарису «Іван Франко» та ін.
Народився 4 серпня 1878 р. у м. Ланьцут, тепер Жешувського воєводства (Польща). Навчався у Львівському університеті. Викладав у гімназіях Львова, Відня, Коломиї, Рогатина, Бережан, Городенки (протягом восьми років був директором української приватної гімназії «Рідна школа» в місті Городенка).
Належав до Русько-української партії, переслідувався польською владою. З 1901 р. співробітничав у газеті «Буковина», журналі «Літературно-науковий вісник». Був одним із редакторів газети «Прапор» (1907–1912) — органу українського народного учительства в Галичині. У 1919 р. — на державній службі, після падіння влади УНР емігрував до Відня, де заснував видавництво «Чайка». В жовтні 1919 очолив педагогічну місію міністерства освіти УНР по випуску підручників. Протягом 1929–1932 років працює видавцем та редактором журналів «Нові шляхи».
Виступав у різних жанрах: оповідання, повісті, романи, драми, літературно-критичні, науково-педагогічні праці, публіцистичні статті, рецензії.
У липні 1932 р. переїхавши з цілою родиною до Радянської України, жив у Харкові в будинку «Слово».
6 листопада 1934 р. Антін Крушельницький був заарештований органами Держбезпеки НКВС УРСР у Харкові. Справа А. Крушельницького розглядалася 28 березня 1935 р. виїзною сесіїю Військової колегії Верховного Суду СРСР. Вирок: десять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Заслання А. Крушельницький відбував у Соловецькій тюрмі.
Рішенням УНКВС Ленінградської області письменника засудили до розстрілу. Страчено 23 жовтня 1937 р.
Із секретної записки тюремного управління НКВС від 16 червня 1941 р. відомо, що в архівах цього управління зберігалося 13 зошитів рукопису роману А. Крушельницького українською мовою «Батьківщина». На звороті цієї «службової записки» зазначено «Рукопис цього твору знищено шляхом спалення 4. VI. 1941».