Обласна бібліотека для дітей (м.Тернопіль)

Микита Павлович Годованець (*14 (26) вересня 1893, Вікнина Тернівської волості Подільської губернії, нині Гайворонський район Кіровоградської області — †27 липня 1974, Кам'янець-Подільський) — український поет-байкар, жертва сталінських репресій.
Народився в селянській сім'ї. 1906 року закінчив Степашанську вчительську школу. Навчався на дворічних курсах підготовки до університету. Вчителював у церковнопарафіяльних школах сіл Орлівка та Бубнівка на Поділлі. У 1914–1918 роках перебував на військовій службі.
Був вільним слухачем історико-філологічного факультету Кам'янець-Подільського державного українського університету.
Учителював (у 1919–1920 роках — у Голосківській початковій школі), працював у редакціях газет «Червоний край» (Вінниця), «Радянська Волинь» (Житомир).
31 січня 1937 року незаконно заарештовано в Києві. Ухвалою особливої наради при НКВС від 13 червня 1937 року вислано на Середню Колиму, де пробув до 1947 року. Тільки 1954 року офіційно дозволено поселитися в Кам'янці-Подільському.
Реабілітовано 11 вересня 1957 року.
Нагороди: орден Знак Пошани (1973).
25 вересня 1975 року в Кам'янеці-Подільському іменем Годованця названо одну з вулиць Нового плану (раніше Садова).
24 вересня 1983 року в Кам'янець-Подільській середній школі № 16 урочисто відкрито музей Годованця. Матеріли для музею, зокрема, надали рідні байкаря — дружина Серафима Годованець, син Анатолій Годованець. Червону стрічку перерізали, зокрема, письменники Іван Сочивець, Полікарп Шабатин.
25 вересня 1983 року в Кам'янці-Подільському на будинку, в якому в 1959–1974 роках жив і працював Микита Годованець, урочисто відкрито меморіальну дошку. Автор пам'ятного знака — народний художник України Еммануїл Мисько, який приїхав зі Львова до Кам'янця-Подільського на ювілейні торжества.
Образ Микити Годованця змальовано в повісті «За Колимою сонце сходить» (1994) і романі «Довга дорога вночі» (1998) українського письменника Мар'яна Красуцького.
11 грудня 2008 року в приміщені картинної галереї Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника відкрито меморіальну кімнату байкаря.

Збірки
Годованець Конвалії і лопухи.jpgSlovo pro bajku.jpg
«Незаможник Клим» (1927).
«До добробуту й культури…» (1928).
«Парася на парастасі» (1929).
«Будяки», «Довгоносики», «У колектив!» (1930).
«Трактор і Рало» (1931).
«Байки» (1932).
«Байки» (1957).
«Осел на хаті» (1958).
«Байки» (1960).
«Заяча математика» (1961).
«Вужі під яслами», «Байки» (1963).
«Ріка Мудрості. Байки за Езопом» (1964).
«Веселий педант» (1965).
«Конвалія і Лопухи» (1966).
«Афоризми сатирика», «Талановита Тріска», «Байки за Леонардо да Вінчі, Федром, Бабрієм» (1967).
«Байки» (т. 1—2, 1968).
«Байки зарубіжних байкарів у переспівах та перекладах М. Годованця», «Байки і фрашки» (1973).
«Байки» (1987).