Лотоцький Антін Львович (псевдоніми - А. Вільшенко, Я. Ярославенко, Лотан, Тото-Долото, А. Бей, А., Бей А. та ін.; 13. 01. 1881, с. Вільховець, нині Бережанського району - 28. 05. 1949, м. Львів) - письменник, журналіст, видавець, педагог, громадський діяч. Член СПУ (1946). Закінчив гімназію в м. Бережани, філософський факультет Львівського університету. Від 1911 вчителював у гімназії в м. Рогатин (нині Івано-Франківська область); співзасновник товариства "Молода Січ" (1912). Від серпня 1914 - доброволець Легіону УСС; учасник підготовки видань Пресової кватири УСС: редактор часописів "Вісник "Пресової кватири УСС", "Самопал", "Червона калина"; автор слів Гімну Коша (1916, муз. А. Баландюка). Співпрацював із журналом "Світ дитини" (від 1919, м. Львів). 1922 повернувся до Рогатина, де 1923 із М. Угрином-Безгрішним засновник видавництва "Журавлі" та "Сині дзвіночки", "Рогатинець". Автор літературних обробок народних казок, легенд, історичних переказів, оповідань і повістей для дітей та юнацтва, зокрема "Цвіти з поля" (1907), "Наїзд обрів" (1923), "Казка про Шевчика" (1924), "Кужіль і меч", "Лицар Добриня" (обидві - 1927), "Перша проща" (1933), "Мандрівки Мишки-гризикнижки" (обидві - 1934), "Княжа Галиця" (1936), "Княжа слава" (1942, перевид. 1991 у Львові) та ін.; п'єси "Коник-стрибунець" (1922), сценічних картин "В ніч на святого Миколая" (1931), "Іван і Ганнуся" (1932); поеми "Золоті ворота" (1937); кн. "Історія України для дітей" (1934), циклу оповідань із вітчизняної історії 10-14 ст. "Було колись на Україні" (кн. 1-5, 1934-37); розвідки "Тарас Шевченко в німецьких перекладах" (1914); підручника "Коротка граматика української літературної мови" (1936, 1938; співавтор), перекладів, науково-популярних, та літературно-критичних статей. У Тернополі 1991 перевидав (з вид. 1936) оповідання "Роксоляна", 1992 - збірки "Козак Байда" (з вид. 1936) і "Чому червоних маків так багато?" (з вид. 1923); оповідання, легенди та вірші Лотоцького увійшли до збірки "Три казки" (б-ка г. "Селянська доля", Т., 1992), читанок "Рости на щастя України-мами" (1991) і "Я дитина українська" (1993, уклали Б. Мельничук, Б. Проник), "Буде нами втішатися Україна -мама" (2000, уклав Б. Мельничук), антології духовних поезії "Богославень" (1994, усі - Т.).

Лотоцький, А. Л. Княжа слава: для дітей серед. шк. віку /А. Л. Лотоцький; підготовка тексту, вступ. ст. Б. 3. Якимовича; іл. П. С. Андрусіва. — Львів: Каменяр, 1991. — 232 с: іл. — Бібліогр.: с. 227—231.

Короткі історичні оповідання, талановито написані маловідомим досі юному читачеві українським письменником і вміщені в цій книзі, стануть своєрідним посібником при вивченні історії рідного краю часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Окремою книгою вони були вперше видані в 1942 році з ілюстраціями художника Петра Андрусіва — теж досі майже невідомого. Ці ілюстрації використані у виданні.















Лотоцький, А. Козак Байда: історичні оповідання. Стрілецька легенда / А. Л. Лотоцький; упорядники-редактори: Б. Мельничук, Б. Проник.- Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1992. - 122 с.

До книжки вибраних творів українського письменника А. Лотоцького /1881-1949/ увійшли його історичні оповідання, адресовані насамперед юним читачам - "Смертне зілля" /з часів по смерті князя Ярослава Осмомисла/, "Три побратими" /з початків козаччини/, "Козак Байда" /про засновника Запорізької Січі/ і стрілецька легенда "Чого червоних маків так багато?". Вони були випущені окремими книжечками в 1923-1937 роках і сучасному читачеві невідомі. У виданні використані тогочасні ілюстрації Я. Гніздовського /"Козак Байда"/ і М. Фартуха /"Три побратими".















Лотоцький, А. Михайло-семиліток: для серед. шк. віку / А. Л. Лотоцький; передмова Н. Комар; іл. В. Дунаєвої. — К.: Школа, 2007. — 252 с.: іл. — (Хрестоматія школяра).

Короткі історичні оповідання, талановито написані маловідомим досі юному читачеві українським письменником Антіном Лотоцьким, стануть своєрідним посібником при вивченні історії рідного краю часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.