Демчишин Іван Миколайович народився 28 червня 1948 р. у с. Старий Нижбірок Гусятинського району на Тернопіллі. Письменник, громадський діяч.
   У 1966 р. закінчив середню школу. Потім Теребовлянське училище (1977), Рівненський текстильний технікум (1983), навчався у Рівненському інституті культури. Працював директором Палацу культури "Текстильник", згодом - головою комітету профспілки Тернопільського бавовняного комбінату. З 1978 по 1985 р. очолював на підприємстві літературну студію "Данко". Нагороджений медаллю "За трудову відзнаку", грамотою НСПУ (2008). Член Національних спілок письменників (2005), журналістів (2006) України, лауреат Всеукраїнської премії ім. Братів Богдана і Левка Лепких (2008).
Автор текстів багатьох пісень. Друкувався у місцевій і всеукраїнській пресі. Помер 19 червня 2009 р., похований в м. Тернопіль.

Видані книги:
"Зілля любові" (1997), "Рай-цвіт" (1997), "Треба жити" (1998), "Солодке життя" (1998), "Хто серцем сонце гріє" (1999), "Не падай на дощ" (2000), "Долина Дайдай" (2000), "Бронька" (2001), "Канцони і переддень" (2002), "Максимків день" (2003), "Голос дороги" (2006).

Демчишин, І. Треба жити: поезії / І. Демчишин. - Тернопіль: Джура, 1998. - 102 с.

"Треба жити" - третя збірка українського поета Івана Демчишина. 
  Вірші відверті, волелюбні і наступальні. Поет розмовляє з нами мовою простого народу, відчуваючи його радощі і болі, щоб читач з хвилюванням і любов'ю сприйняв клопіткий і багатоликий світ життя.
Голосом свого сумління автор торкається теми релігії і розвиває почуття кохання.