Олег Герман народився 21 березня 1948 р. у с. Чернихів Зборівського району на Тернопіллі. Письменник, композитор, науковець, громадський діяч.
  Закінчив Кобзарівську середню школу (1966), конструкторський факультет Національного університету "Львівська політехніка" (1972), факультет художнього конструювання Інституту прикладного мистецтва у Львові (1973).
   Працював дизайнером на виробництві (1972-1973), викладачем художнього конструювання у Тернопільському філіалі Львівської політехніки (1974-1985), старшим викладачем кафедри українознавства приладобудівного інституту (1985-1990, нині - національний університет). У 1990-1991 рр. - завідувач відділу культури Тернопільської міської ради, заступник голови обласного об'єднання Товариства української мови ім. Т. Шевченка (нині - товариство "Просвіта").
Від 1992 р. - доцент кафедри українознавства і філософії Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя. В 1995 р. захистив кандидатську дисертацію. Від 1995 року - проректор з гуманітарної освіти і виховання ТНТУ ім. І. Пулюя.
   Голова Тернопільського обласного відділення Українського фонду культури (1993-1998). Від 2003 р. - директор Інституту національного відродження імені Ігоря Ґерети.
Від 1993 р. - член Національної спілки письменників України, з 1997 р. - член Національної Ліги українських композиторів.
   Автор циклу музичних творів, учасник фестивалів авторської пісні, режисер-постановник художніх телефільмів "Ріка часу" (1999) та "Червоний жупан" (2000).
   Художник-графік, неодноразово брав участь в обласних художніх виставках. Лауреат премії імені Володимира Вихруща (2002).
Видані книги:
"Прислухайтесь... Дзвенить струна" (1990), "Мелодія слова" (1992), "Настрій полудневого дощу" (1993), "Краплини тихої довіри" (1994), "Найпершою була любов" (1995), "Для тебе" (1996), "Душа болить словами" (1997), "Тарасові співанки" (1998), "Щаслива мить" (1999), "Хресне сходження (2000, 2007), "До отчого порога" (2000), "Силуети" (2001), "Святий вечір" (2002), "Відзеркалля" (2004), "Околиця" (2006), "Сто потайних дверей", "За мить до..." (обидві 2008), "Від хати до хати" (краєзнавча, 2009), "Соло для двох ангелів" (2010).

Герман, О. Сто потайних дверей, або Пригоди джури Михайлика: казка-гра / Олег Герман; передм., мал. автора. - Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2008. - 208 с.: іл.
    А давай разом помандруємо у предивну країну уяви. Ця книжка написана і намальована для твоєї родини — для кожного зокрема і для всіх загалом. Її можна читати маленьким і дорослим, самому і з кимось, тим, хто знає, і тим, хто не знає української мови. Головне — тим, хто любить світ казок, фантазій, пригод, пошуків. Запитаєш, чому це казка-гра? По-перше, розгортаючи сторінки, ти ніби відчиняєш потайні двері, а ключ до них — номер, вказаний зверху. І таких ключів потрібно віднайти аж сто! Під час читання книжки доведеться вирішувати багато різних завдань: шукати, лічити, виспівувати, вимірювати, фантазувати, просити поради у родичів, аби допомогти джурі Михайликові гідно подолати складні випробування. Починати казку-гру потрібно з перших дверей, а тоді вибирати подальший шлях. На сусідній сторінці запропоновано два-три варіанти розгортання подій у майбутньому. Вибрати один з них потрібно саме тобі, мій дорогий читачу. І так, відчиняючи одні за одними потайні двері, ти пройдеш цілу низку веселих чи драматичних ситуацій та пригод і обов'язково дістанешся до завершального етапу обраного варіанту. Це може бути вельми неждана розв'язка історії. Не впадай у відчай! Розпочавши читати заново, вибери інший шлях розвитку казки, інші варіанти відповідей. І тоді радість заполонить твоє серце, бо завершення виявиться прекрасним!




Герман, О. За мить до...: поезії / О. Герман; ред. М. Зубик. -  Тернопіль:   Джура,  2008. -     80 с.

Життєва стезя кожної людини виміряна кроками з миті минулої через мить сьогодення у мить наступну. Ми часто стоїмо на порозі миті щасливої відкриття, втрати найдорожчого, народження дня, за мить до...
Миттєвості швидкозмінні як хмари, як небо, як думки. Часто не звертаємо уваги на плин часу, а іноді до нестерпного щему відчуваємо наближення нової проблеми чи... розв'язки.
Можливо у такому стані й народилися рядки поезій, які автор пропонує нам за мить до...


















Герман, О. Краплини тихої довіри: поезії / О. Герман. - Тернопіль, 1994. - 64 с.

Автор іде разом із читачем до осмислення значимості гармонії в природі, почуттях та слові. Він прагне через карпатське зачарування і через словесну недомовленість надати нагоду кожному з нас стати співтворцем і продовжувачем його поетичних роздумів.




















Герман, О. Мелодія слова: поезії / О. Герман. - Тернопіль, 1992. - 89 с.

У книжці автор вводить читача у коло свого неспокою, запрошує відчути глибинність ліричного мотиву, мелодійність дитячого світосприймання і торкнутися струн співаної поезії.




















Герман, О. Найпершою була любов: поезії / О. Герман. - Тернопіль: ЛІЛЕЯ, -  1996.  -          110 с.























Герман, О. Настрій полудневого дощу: поезії / О. Герман. - Тернопіль: Бібліотечка журналу Тернопіль, 1992. - 79 с.

Як полудневий дощ очікувано-веселковий чи нежданно-холодний, в краплепаді рядків відлунюється теплими, тривожними, задумливими та веселими акордами настрій книжки.





















Герман, О. Хресне сходження: медитації / О. Герман; худ. оформл. О. Ликтей. - Тернопіль: Джура, 2001. - 36 с.

На сторінках цієї унікальної книжки переплелися воєдино, у хресному сходженні, стривожені медитації (поетичні роздуми) відомого поета Олега Германа й художні роботи, вишиті любов'ю і болем прекрасного художника Олега Ликтея.
Перед вами постануть своєрідні філософські та історичні паралелі поміж Хресною дорогою Господа нашого Ісуса Христа, шляхом становлення України та життєвою стезею кожного з нас.














Герман, О. Силуети / О. Герман. - Тернопіль, 2001. - 156 с.

Кому з нас доводиться спізнавати почуття недомовленості. Не змогли сказати, не хотіли дослухати, не встигли висловитись... Пам'ять оберігає лише відлуння думок, витинки фраз, силуети пережитого. І не важливо, як ці обриси збережені: у словах, у лініях...
Варто лише торкнутися контура вражень, як знову оживуть почуття на перехресті згадок. Перегорніть сторінки цієї книжки - можливо, тут силуети вашої таїни чи мрії.