Леся Федчина - завідувачка відділу 
обслуговування учнів 5-11 класів.

Сучасна бібліотека – це вікно у світ, засіб, що забезпечує безперервність розвитку культури, один з елементів системи навчання, самоосвіти, духовного, естетичного і професійного вдосконалення особистості. Від якості роботи бібліотеки залежить якість поколінь – як сучасного, так і прийдешнього. З цього випливає велика відповідальність бібліотекарів перед суспільством.
Справити враження на сучасного читача, зробити бібліотеку яскравою, показати нестандартний зміст і форму, внести ауру новизни, працювати у прискореному режимі – завдання не із легких. Зміни, які відбуваються навкруги, потребують нових рекламних рішень, нових підходів, нового стилю та діалогу.
Професіоналізм, ентузіазм, комунікативні навички, ініціативність бібліотекаря складають концепцію успіху. Базовим елементом та умовою розвитку інформаційного, культурного простору є креативність – технологія організації творчого процесу.
Креативність залежить від багатьох факторів: досвіду, знань, таланту, інтуїції, спроможності мислити по-новому і втілювати ці ідеї в життя. 
Сучасна бібліотека є багатогранною. Вона повинна створювати для населення максимально комфортне середовище, бути відкритою для всіх тих, кому потрібна книга. Тому, так важливо сьогодні не обмежуватись традиційними формами роботи, а шукати нові шляхи популяризації бібліотечних ресурсів. Тільки завдяки постійному пошуку бібліотека не загубить свого іміджу, а завжди буде залишатися втіленням нового, незнаного і креативного.
Керуючись маркетинговою концепцією, бібліотеки формують стратегію бібліотечного обслуговування користувачів для забезпечення сучасного рівня бібліотечних послуг. Оновлюються і модифікуються традиційні форми бібліотечної роботи, здійснюється пошук інноваційних форм, серед яких: 


• літературне лото – змагання для знавців літератури. Завдання для гравців пишуть на невеликих картках. Це – тексти з літературних творів. За змістом гравці мають визначити, з якої книги ці рядки і хто їх автор. Назвавши автора та назву твору, гравець знаходить книгу на книжковій виставці, спеціально організованій для гри. На виставці представлено твори, уривки з яких склали текст завдань, а також і ті книги, що не мають відношення до гри. Кількість карток із завданнями дорівнює кількості гравців в обох командах. Кожному гравцеві дається одне завдання. Крім цього, необхідно підготувати два ігрових поля. Кількість кліток на ігрових полях відповідає кількості завдань на картках, призначених для кожної команди. Гравці по черзі вибирають собі картки із завданнями, зачитують вголос і повідомляють через хвилину свій варіант відповіді та демонструють відповідний експонат книжкової виставки. Якщо вона, на думку журі, правильна, гравець заштриховує маркером одну клітину свого «ігрового поля». Виграє та команда, яка першою заштрихує всі клітинки або на рахунку якої заштрихованих клітинок виявиться більше;

• літературний диліжанс – проводиться у вигляді подорожі за творами окремого автора або групи авторів. В оформленні використовуються: квитки, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватмана карта «шляху» з умовними зупинками. Платою за проїзд є відповіді читачів на літературні загадки. Всім, хто правильно відповість, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри. Кожного разу ведучий оголошує зупинки, і ті «пасажири», які «їдуть» до цієї станції, починають змагання – хто першим піднімає сигнальний знак, той і відповідає на запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Володар найбільшої кількості фішок нагороджується призом;

• хронологічна гра «Хроноскоп» - допоможе читачам у вивченні дат, історичних подій, наукових звершень. Цей захід має змагальний характер і проводиться з метою поглиблення у читачів знань, їх орієнтування у різних подіях, явищах. Бібліотекар розподіляє читачів на дві команди. Гравцям належить визначити хронологічну послідовність названих явищ у кожній групі запропонованих питань. Наприклад, учасникам необхідно визначити у якій хронологічній послідовності написані книги українських письменників: «Кобзар»Т. Шевченка, «Енеїда» І. Котляревського, «Fata morgana» М. Коцюбинського. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Якщо будуть названі дати, бали подвоюються. У кінці гри визначаються переможці; 

• інформ-коктейль – у даному випадку значення слова «коктейль» використовується як поєднання в собі різного, різнорідного. Захід, на якому поєднується повний комплекс соціально-значущої інформації: правової, ділової, екологічної, краєзнавчої та ін;

• хоббі-інформ – інформація про яке-небудь захоплення, улюблене заняття на дозвіллі. На такому заході необхідно організувати книжкову виставку-хоббі. Поруч із книгами, що рекомендуються, експонуються предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викройками з цих книг, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлені ці вироби;

• прес-калейдоскоп - комплексна форма, що включає в себе кілька заходів (виставку, інтерв’ю, диспут, вікторину чи конкурс, прес-конференцію чи бесіду за круглим столом і т.п.) об’єднаних єдиною метою, тематичним спрямуванням, предметом розгляду, колом учасників. Основою «прес-калейдоскопу» виступають періодичні видання, публікації, вміщені на їх сторінках;

• прес-марафон – учасники за алфавітом називають журнал чи газету. За ким залишається останнє слово, той і одержує жетон. Гравці переходять до наступної букви. Наприклад: А – «Ай-да», «А і Ф», «А чому?» Б – «Бумеранг», «Бурда» і т. д.;

• прес-мозаїка – трьом гравцям видаються конверти з отриманими буквами, з яких потрібно скласти назви журналів і газет. Назви підбираються так, щоб у кожній назві були однакові букви.
Також до нетрадиційних форм відносяться: турнір ерудитів, театр книги, книжковий аукціон, ерудит-лото, літературний колаж, літературно-художній вернісаж, читацькі олімпіади та ін.
Кожна бібліотека має свою особливість. Проте завжди, як казали давні греки – це місце, де розум і душа черпають свої сили в старих чи нових ідеях.
Ще однією ідеєю бібліотечної діяльності є наочна презентація літератури та документальних ресурсів – бібліотечна виставка, яку ми традиційно називаємо книжковою виставкою. Творчий підхід, прояв фантазії допомагає у розкритті бібліотечного фонду, в популяризації кращих творів друку, в рекламі бібліотеки.

                Форми сучасної бібліотечної виставки:

- виставка-подорож «З глибини віків»;

- виставка-вернісаж «Осінь наша величава»;

- виставка одного жанру «Український історичний роман»;

- виставка - «літературний герой» - «В гостях у Тома Сойєра»;

- виставка-реквієм «Пам’яті Крут» і ін.

Відзначаючи ювілейні дати письменників в 2011 році пропонуємо провести такі заходи:


До 140-річчя від дня народження Лесі Українки:


літературно-поетичний вечір «Чарівний світ поезії Лесі Українки»;

книжково-ілюстративну виставку «Співачка зорі провідної».


До 155-річчя від дня народження І. Я. Франка:


годину поезії «Велет українського духу»;

книжково-ілюстративну виставку «Поет з відвагою борця».


До 80-річчя від дня народження Б. Харчука:


літературний вечір «Родом і серцем з Волині».


До 20-річчя проголошення Дня Незалежності України:
книжково-ілюстративні виставки:


«Україна суверенна: від витоків до сьогодення»;

«Україна неповторна, єдина, свята…»;

літературно-музичні композиції:

«Суверенній Україні –слава нині і навік»;

«Слово поетичне про волю і незалежність»;

прес-калейдоскоп «Україна в світі сьогодні».


До 25-ї річниці Чорнобильської трагедії:


 вечір скорботи «Мужність і біль Чорнобиля»;

 вечори пам’яті: «На Чорнобиль журавлі летіли……»;

 експрес-опитування «Що ти знаєш про Чорнобиль».

Зміни у житті людини та впровадження новітніх технологій відбуваються стрімко. Сьогодні важливим є вміння володіти інформацією й орієнтуватися на людей, яким ця інформація потрібна. І все це в першу чергу залежить від бібліотекарів, їхнього професіоналізму, креативності.