Свято Миколая:

Обладнання: Святково прибраний зал. На стіні висить ікона Святого Миколая-Чудотворця. Оформлена книжкова виставка "Святий Миколаю, прийди до нас з раю" 

Дійові особи: ведуча, Ангел, Чортик, дівчина.

Ведуча:
У дитячий край щасливий
Йде весела вість,
Що коником білогривим
Іде з неба гість.
Дарів гість везе багато,
Радість буде в кожній хаті.
Їде, їде гість багатий
У дитячий край.

– Хто цей гість? Ви відгадали?

Діти:
Святий Миколай!

Ведуча:

Чи знаєте ви, хто такий Святий Миколай? І чому свято Миколая найулюбленіше з усіх свят? Коли ми відзначаємо це свято?

(розповіді дітей)

Ведуча:

    Святий Миколай жив дуже давно, 1600 років тому і зовсім не в Україні, а в місті Патар в Азії. Народився він в родині багатих і благородних батьків. Батьки померли коли Миколай був ще малий, але залишили синові велике майно. У Миколая було добре серце, тому вирішив роздати свої статки бідним. Кожної ночі накладав повний міх усякої їжі – м’яса, хліба, медяників, а також одягу і грошей і розносив по селу та розкладав біля порога хати, де жили бідні діти. А зранку вилазив на дах своєї хати і роздивлявся, як радіють вони його дарункам.

    Дядько Миколая був єпископом у м. Патари і він зауважив що його племінник залюблений у Святе Письмо, багато часу проводить у молитві, відзначається побожним життям і взяв його до себе. Спочатку хлопець був читцем у храмі, потім дияконом, а потім був посв’ячений на священника, а пізніше за добрі справи і за віддане служіння Богові, висвячений на єпископа.

    Коли помер Святий Миколай і його душа стала перед Богом, Господь спитав „Чого бажаєш мій Миколаю за добре життя на землі?”
    – Нічого не бажаю, тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю і відвідувати дітей.

    Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:
    – Знав я, яким буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.
    Відтоді кожного року, 19 грудня Святий Миколай ходить по землі і розносить дітям дарунки.

(заходить ангел)
Ангел:
    А, я знаю, що обдаровує він тільки чемних і слухняних діток.

Ведуча:
Звичайно, так і є...
(гуркіт, стукіт, забігає чортеня зі жмутом різок)

Чортеня:
О, в цій хаті світло і тепло. Знаю, знаю – готуєтесь до свята.
– Я теж наламав пучок різок,

для нечемних діточок,
ледарів і забіяк,
хуліганів, розбишак.

Ангел:
Злих дітей у нас нема,
Тут шукати їх дарма!

Чортик:
А я кажу, що є!

Ангел:
Ні, нема! Чого це ти вирішив, що наші діти нечемні? Дивись як гарно вони сидять, тебе слухають.

Чортик:
Слухають, слухають... От я їм різочок дам, а не подарунків! Хіба вони хоч що-небудь знають?
Ангел:
Діти! Ви ж знаєте вірші, пісеньки?
(діти розповідають вірші, виконують пісні)

Чортик:(невдоволено)
Так, так. Дійсно, щось знають. Але це вони, напевне знали,
про що їх будуть питати. А от я їм зараз свої загадки загадаю!
(діти відгадують загадки)

Не сидить вона без діла,
Дуже любить колір білий:
Землю посипа сніжком,
Наче білим порошком.
(Зима)

Лежав, поки лежалося,
А припекло – то й сліду не зосталося.
(Сніг)

І зелена, і колюча,
І пухнаста, і пахуча
Посеред кімнати стала,
Нас зі святом привітала.
(Ялинка)

Була калюжа мокра,
А тепер тверда.
Як же називається
Ця тверда вода?
(Лід)

Все літо стояли,
Зими чекали,
Діждали пори –
Помчали з гори.
(Сани)

Узимку він скрізь:
Хапає за ніс,
Малює щоки
І студить боки.
(Мороз)

Росте вона додолу головою,
Росте вона холодною зимою,
А тільки сонечко засяє –
Вона заплаче й помирає.
(Бурулька)

Ангел:
Бачиш, які розумні і кмітливі діти. Віддай різочки і посміхнись.

Чортик:
Е, ні! Я знаю, що ці діти не люблять читати. А значить і казок не знають! Зараз я зачитаю уривки з казок і подивлюся, які вони розумненькі.

У якого бичка був засмолений
бочок?
(Солом’яного)

За дві копи куплена,
на два боки луплена
(Коза-дереза)

В якій казці битий небиту возив?
(Лисичка-сестричка
і вовк панібрат)

Хто з казкових героїв підібрав
стрілу Івана-царевича?
(Царівна-жаба)

В кого перетворилося гидке каченя?
(В лебедя)

Смерть свою він зберігає на кінці голки.
Хто це?
(Кощій)

Хто була хрещена мати Попелюшки?
(Фея)

Ангел:
От які молодці! Всі казки впізнали.
Чортик:
І звідки ви все це знаєте?

Ангел:
    Ну що Антипку! Не вдалося тобі зіпсувати нам настрій і свято. Іди зі своїми різочками, спробуй в іншому місті знайти неслухняних дітей.
Згинь з очей, нечиста сило,
В цю хвилину пропадай,
Бо на захист нам приходить,
Святий угодник Миколай.
(Чортик сумний іде геть, тягнучи по підлозі жмут різок)

Ведуча:
Давайте дітки помолимося за Святого Миколая і попросимо в нього захисту від зла.

Дівчинка: ( читає молитву перед іконою святого Миколая)
Святий отче Миколаю,
Чудотворцю любий.
Всі до тебе прибігають
Українські люди.
Всі чекають твого свята.
Прийди отче, з неба.
Україна, наша мати,
Запроша до себе.
Запрошує - прийди в гості
Хоч на мить-хвилину.
Обігрій серця дорослих,
Надію дитини.
Щоб щасливо дочекались
Діти подарунків.
І солодшими ще стали
Мамині цілунки.
Подаруй хоч жменьку втіхи.
Хай серця леліють.
Щоб не плач, а краплі сміху
Бриніли на віях.
Зігрій неньку-Україну
У важкій дорозі,
Щоби прапор жовто-синій
Не зблід на морозі.
Чудотворцю Миколаю,
Праведнику Божий,
Щиро вірим і благаєм:
Ти нам допоможеш.

Ведуча:
Багато чудес вчинив Святий Миколай за роки свого служіння Богові.
В народі його ще називають Микола – Чудотворець, Микола – Угодник.
А чому?
(розповіді дітей)

Ведуча:
    Тому, що Святий Миколай не тільки роздає подарунки у день свята, а й допомагає нам у різних потребах, якщо ми попросимо його в своїх щирих молитвах. Свято Миколая напевне найбільше відоме і радісне серед дітей і дорослих. Тому народ оспівав його в своїх легендах, казках, піснях.
(Зачитує „Легенду про Святого Миколая”)

    Cвятий Микола-Чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям помагає. Не те, що Касян - за панича убирався і до Бога пішов жалітися на людей.
– Вони, – каже, – Миколу шанують, почитають, на його ім'я церкви будують, а мене і згадують!
    Бог вислухав Касяна та й каже до янголів:
– Покличте мені святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!
– Немає його на небі! – кажуть янголи.
– А де ж він?
– Пішов на Чорне море людей рятувати.
– Почекай, – каже Бог до Касяна, – Микола прийде, тоді поговоримо!
    За якийсь час Бог знов посилає янголів за святим Миколою
– Не має його. – кажуть янголи, – на землі людей від пожежі рятує!
    Втретє посилає Бог янголів за святим Миколою.
– Немає його, – відповідають янголи, – він кайдани розбиває, козаків з турецької неволі визволяє!
    Аж за четвертим разом з'явився святий Микола перед Богом: у старій свитині, мотузком підперезаний, чоботи в болоті і руки в грязі.
– Де ти був? – спитав Бог.
    А святий Микола йому відповідає:
– Помагав мужикові воза з багна витягнути!
– Ось бач, – каже Бог до Касяна, – за що його люди шанують? Він на небі не сидить, на землі діло робить, а ти паном одягнувся і тут на небі кутки обтираєш. Йди геть від мене! Будуть тебе люди боятися, але не будуть шанувати.

Ведуча:
Можливо хтось знає прислів’я, приказки чи прикмети пов’язані зі святом Миколая?
(діти називають)

Ведуча:
Святий Миколай і сьогодні обдаровує кожного добротою і любов’ю
Своїм прикладом він і нас заохочує чинити добро для ближніх. І дуже
радіє, коли, і діти, і дорослі йому в цьому допомагають. Сьогодні до нас
завітали гості – посланці від святого Миколая: працівники обласного товариства Червоного Хреста
Святий Миколай, коли був маленький, дуже любив бавитися з дітьми
На згадку про це волонтери підготували для вас кілька ігор.
(волонтери проводять ігри)

Ведуча:
    Зараз надаємо слово представнику обласного товариства Червоного Хреста ...
(волонтери роздають подарунки від Миколая)

Ведуча:
    Ось і минає наше свято, але хай не минає вас ласка Господня і людська доброта. Бажаємо щоб на вашому шляху зустрічалися тільки добрі люди, такі яким був Святий Миколай.

Він заходить в кожну хату
Кожен рік іде з дарами.
І не тільки в місяць грудень
Миколай завжди є з нами.

В час, коли на серці скрута
Помоліться Миколаю —
І неспокій вас тривожить,
Він, повірте, допоможе.

Миколая хто лиш любить,
Хто лиш помочі прохає, —
Він про того не забуде,
Кожному допомагає,

Він — не вигадка, не казка,
Не прекрасна наша мрія.
Миколай — добро та ласка,
Він — розрада та надія.

(Звучить пісня „Ой хто, хто Миколая любить”)