1. Книжка року 2012 // Бібліот. планета. - №1 (55) – 2012. – С. 33-34.
   8 грудня 2011 року було оголошено лауреатів XIII Всесвітнього рейтингу «Книжка року 2011». Гран-прі отримала книга-альбом «Катерина Білокур. Мистецька заповідь; Мистецтво народне, наївне чи високе?» (К.: Родовід). До видання ввійшли статті мистецтвознавців і письменників, листи художниці та репродукції картин. Визначилися переможці у номінаціях: «Обрії», «Софія», «Візитівка», «Минувшина», «Дитяче свято», «Хрестоматія», «Красне письменство».
У номінації «Дитяче свято» відзначено твори для дошкільнят і молодших школярів:
- Савка Мар’яна. Казка про Старого Лева. (Л.: Вид-во Старого Лева).
Серед творів для середніх і старших школярів стали:
- Рутківський Володимир. Сині Води Кн. 1-2. (К.: Прудкий равлик; Темпора).
Розвиваюча і пізнавальна література.
Левицька Віта. Степан Бандера і Я; Ручай Ганна. Іван Мазепа і Я; Горянич Марина. Леся Українка і Я; Княгиня Ольга і Я; Левицька Віта, Катина Т. Тарас Шевченко і Я. (К.: Зелений пес. – Серія «12 балів»).
Відзнаки президента рейтингу.
Ганс Християн Андерсен. Кресало (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА).
У номінації «Краща книжкова серія» перемогла серія «Світові бестселери українською» в-ва «Клуб сімейного дозвілля» (Харків).
У номінації «Видавничий імідж року» перемогло в-во «Темпора».
За матеріалами сайту: http://vsiknygy.net.ua/news/15561/

2. Шевченківською премією нагородили двох письменників // Бібл. планета. – 2012. - №1 (55). – С.34.
9 лютого 2011 року Шевченківську премію з літератури отримали письменники:
- Петро Мідянка за збірку поезій 2010 р. «Луйнтра в небо»;
- Володимир Рутківський за історичну трилогію для дітей «Джури» 2007–2010 рр.
Вручення нагород відбулося в день народження Тараса Шевченка – 9 березня. Грошова нагорода за премію 60 тисяч гривень.
За матеріалами сайту: http://tyzhden.ua/news/41904/

3. Жмур Л. О., Спащенко Ю. М. Навчання в мережі: інформаційні технології // ШБ - 2012. - №5. – С.69-70.
У статті бібліотекарів гімназії ім. В. О. Нижниченка Полтавської області іде мова про створення та використання медіатек, за допомогою яких надаються нові види послуг для учнів, педагогів та батьків.
В бібліотеці гімназії складена тематична картотека «Інтернет-адреса», яка дає можливість отримати ту чи іншу інформацію або ж скачати її на свій комп’ютер чи диск. На основі матеріалів картотеки складаються інформаційні списки для вчителів, учнів та їхніх батьків. Деякі із цих списків розміщені на сайті гімназії, web-сторінці бібліотеки. Пропонується «Освітній портал дітям», «Юним науковцям», «Електронні бібліотеки та електронні каталоги», «Довідкове бюро Інтернету» (різноманітні енциклопедії, словники, довідники) тощо.
Медіатека в школі – структурний підрозділ, який включає сукупність фонду книг і різноманітних технічних та інформаційних засобів. Складовою медіатеки є: комп’ютерна зона: комп’ютери, фонд комп’ютерних програм, CD-ROM-диски, інформаційний банк даних, комп’ютерні мережі, зокрема Інтернет, принтери, сканери;
- відеотека: фонд відеозаписів, телевізор, відеомагнітофон, відеокамера;
- фонотека: фонд фономагнітних записів;
- діатека: фонд діафільмів і діапозитивів, слайдів, апаратура для перегляду фото матеріалів;
- ксерокопіювальна техніка, ксерокс.
Створюється електронний довідково-бібліографічний апарат: картотеку «періодика», електронну картотеку «твори українських письмеників». Тут за прізвищами авторів та назвами творів розписані всі хрестоматійні видання з нововведень української літератури, тощо.

4. Подорож у казку, або Мрія бібліотекарів усіх країн// Вісник кн. палати. – 2012. - №2. – С. 28-29.
У статті ідеться про одну із кращих бібліотек Європи – Національну бібліотеку Республіки Білорусь, яка відкрилась у м. Мінську у 2006 році. Установа збудована на рівні світових стандартів: з оригінальними архітектурними та конструкторськими рішеннями у формі діаманта. 24-поверхова споруда має оригінальну підсвітку, яка розкривається перед очима всіма гранями «діаманту». Будівля має 113669 кв.м. (для порівняння – площа Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського – 13869 кв. м.). Бібілотека розташована на унікальній ландшафтній зоні площею 65 га, з особливою водною і парковою системами.
Парадний вхід розписано у вигляді сторінок розкритої книги слов’янської писемності.
Ліворуч написано дев’ятнадцятьма мовами фраза із Біблії «Да будет совершен Божий человек», а праворуч – відомі висловлювання про значення книги і духовності в житті суспільства. Бібліотека має 20 читальних залів, 1400 автоматизованих робочих місць. Всі читальні зали оснащені електронними кафедрами видачі документів, устаткуванням для сканування і копіювання документів.
У книгосховищах створено необхідні технологічні умови для зберігання друкованої продукції. По його периметру існує повітряний прошарок (принцип термоса), що дає змогу за будь-якої погоди підтримувати постійну температуру.
На базі бібліотеки створено Центр міжнародних зустрічей і переговорів на рівні глав держав та урядів.
До бібліотеки можна здійснити і віртуальну екскурсію, скориставшись сайтом www.nlb.by.i. Ви отримаєте задоволення від досягнень працелюбного білоруського народу, побачите те, що стало візитною карткою Мінська і Республіки Білорусь – Національна бібліотека.

5. Георгієвська І. Ю. Робота з книжковим фондом: технологія роботи// Шк. бібліотека. – 2012. - №5. – С. 71.
Авторка статті зосереджує увагу на практичних вимогах щодо збереження бібілотечного фонду в умовах відкритого доступу. Зокрема, звертається увага на забезпеченні належного контролю за входом та виходом із приміщення, в якому здійснюється обслуговування користувачів. Важливим елементом збереження бібліотечного фонду є чіткий запис книг у формулярі, який здійснюється розбірливим почерком у присутності читача та в обсязі визначеному обліковими формами.
Для кращого збереження бібліотечних книг, авторка радить дотримуватися норм розміщення їх у зонах відкритого доступу:
- не менше 50 відсотків від загальної величини фонду;
- в читальному залі – не більше 15% від обсягу у відповідності до нормативів, що визначені будівельними нормами і правилами.
Особливо звертається увага, що перегляд цінних та рідкісних видань відбувається лише з відома бібліотекаря.

6. Бібліотечна освіта в Польщі: система, приклади функціонування, спроба оцінки// Бібл. форум України. – 2012. - №1. – С.38-41.
Стаття дасть можливість порівняти організацію навчання і підготовки бібліотекарів в Україні та Польщі.
Про необхідність безперервного розвитку професії бібліотекаря та працівника органів інформації йде постійна розмова на численних конференціях, присвячених питанням профосвіти, у статях-полеміках і дискусіях. Створення нових спеціалізацій – це відповідь на потрібність працівників на ринку праці.
Бібліотеки потребують різних фахівців. А тому, польські університети почали відходити від застарілої моделі вищої освіти в галузі інформатики та бібліотечної справи і створювати міждисциплінарні навчальні курси, які поєднують бібліотекознавчі знання з прикладними і теоретичними знаннями з інформатики, викристання Інтернет-ресурсів, електронних засобів інформації і бібліотечної роботи на цифрових платформах. Чимале значення в процесі навчання надається комп’ютерній грамотності та іншим питанням візуалізації інформації у т. ч. мультимедійним засобам. У даний час у Польщі студенти здобувають бібліотечну освіту в школах і коледжах на університетському рівні за трирівневою системою:
- 1-й рівень – бакалавр (3 роки);
- 2-й рівень – магістр (2 роки);
- 3-й рівень – післядипломна освіта (друга вища освіта).
Коледжі або професійні школи здійснюють дворічний цикл професійної освіти за спеціальностями «бібліотекар» і «аніматор культури». На факультетах «аніматор культури» навчання проводиться за тематикою: культурна діяльність в громадах, художня самодіяльність, театр, сучасний танець, фото і кіно, туризм тощо. Слухачі бібліотечної школи отримують знання професійного бібліотекаря. Окремо можна спеціалізуватися в галузі бібліотерапії.
Випускник підготовлений до роботи в мережі публічних наукових та спеціальних бібліотек, зможе знайти роботу в бібліотеках лікарень, будинках соціальної опіки, у школах та освітніх центрах та інших установах, об’єднаннях і фондах, які реалізують програми для хворих та інвалідів.
Спеціальність брокер інформації не тільки шукає інформацію, але також аналізує і опрацьовує її в процесі пошуку.

 

    За останні місяці 2011 року до обласної бібліотеки для дітей надійшло ряд матеріалів з Національної бібліотеки України для дітей.
       Одним з важливих є: «Роль дитячої бібліотеки у системі полікультурного виховання». У консультації розглядаються важливі напрямки полікультурного виховання та роль дитячих бібліотек у цьому актуальному напрямку діяльності.
     Бібліотекарям пропонуємо звернутися до цікавого досвіду роботи бібліотек України для дітей з формування толерантного ставлення до особистості дитини, до різноманітності існування інших культур, привчити дітей жити в мирі та злагоді з представниками різних національностей.
      Дитячі бібліотеки України практикують створення цільових програм, проектів з полікультурного виховання особистості дітей та підлітків. Серед них такі як: «Крок до Європи», «Дитяча бібліотека – територія толерантності», «Пізнаймо світ», «Паралелі духовних культур», «Світ із книгою» та інші. Перетворити дитячу бібліотеку на територію для спілкування різних етнічних груп та національностей – основна мета полікультурної діяльності. Корисними для бібліотекарів практиків стануть наведені у матеріалі різноманітні форми роботи, які використовуються у бібліотеках для дітей України: книжкові виставки «Світ Європейських традицій», віртуальні уроки – подорожі «Визначні міні – держави», «Чарівна казка Італії», веб – караван «Галопом по Європам», огляди літератури «Сторінки дружби і добра», уроки толерантності «Таке важке слово – толерантність», народознавства «Що не народ, то звичай» тощо.
     Методична консультація буде особливо корисною при плануванні заходів до Міжнародного дня терпимості та толерантності, який щороку 16 листопада відзначається в Україні.
 

     З поглибленням ринкових відносин, розгортанням конкурентного оточення, для бібліотек активізується питання прискорення інноваційних процесів у всіх напрямках бібліотечно – інформаційної діяльності. Бібліотека вступає у конкурентну боротьбу, як між собою, так і з комерційними структурами. За таких умов, бібліотека постає перед необхідністю мати об’єктивну картину стану свого функціонування і трансформації. Такою формою аналізу – є інформаційний моніторинг.
      Особливої уваги бібліотекарів потребує вивчення читацької активності дітей, охоплення дитячого населення бібліотечним обслуговуванням та вплив соціокультурного середовища на просування читання. В матеріалі детально описані основні етапи проведення моніторингу, вказані важливі методи та матеріали, які для цього використовуються. Технологія моніторингу включає 3 етапи: діагностування, проектування і реалізація, контроль і оцінка. Автори рекомендують звертатись до аналізу, зокрема, впливу масових заходів на читацьку активність (моніторинг Тижня дитячого читання, книжкові виставки, оновлення бібліотечних фондів, інформатизація бібліотеки), функціонування бібліотеки та відповідність її базовій мережі. Моніторингові дослідження автори методичних рекомендацій пропонують проводити на рівні ЦБС району, міста, області. Адже саме інформаційний моніторинг забезпечує безперервне спостереження за станом бібліотеки, як керованої системи і надає можливість прогнозувати її розвиток у майбутньому.
     Для більш детального ознайомлення з матеріалами, які наведені в огляді, пропонуємо звертатися на сайт Національної бібліотека України для дітей: www.chl.kiev.ua

    Обласна бібліотека пропонує Вашій увазі методичні поради, видані Національною бібліотекою України для дітей, які допоможуть на практиці реалізувати завдання бібліотек з питань організації громадянської освіти, патріотичного виховання підлітків.
Радимо також активізувати роботу бібліотек з питань інформування читачів-дітей про кращі художні твори талановитих дитячих письменників сучасності.
 1. Сучасна українська дитяча література: тематичні та жанрові особливості: методичні поради / Держ. зал. „Нац. б-ка України для дітей”.
    Дані методичні поради містять короткий огляд творів сучасних українських дитячих письменників, а також розробки заходів для популяризації літератури України.
Адресовані організаторам дитячого читання.
Методичний посібник знайомить з розділами:
- Сучасна література для дітей: огляд.
- Популяризація творів сучасної української дитячої літератури.
(Для цього радять використовувати: презентації нових книг, ігри, вікторини, літературні вітальні та вечори, віртуальні подорожі, брейн-ринги, літературні аукціони тощо).
     В додатках Ви можете знайти розробки заходів: „Казкограй” (виставка казок сучасних українських дитячих письменників); детективне бюро „Русалонька” (літературна гра за трилогією Марини Павленко для читачів-учнів 5 - 6 класів. А також – сценарій-презентація книги Олеся Ільченка „Ці знайомі незнайомці”.
    Знайомство з розділом „Інформаційні джерела”, допоможе юним читачам-дітям переглянути ряд книг, статей про сучасних дитячих письменників та Інтернет сайтів видавництв, які їх друкують. (В-цтва „А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, „Грані-Т”, „Сайт Івана Андрусяка”, Марини та Івана Дяченків, Галини Пагутяк та інших авторів).
     Методичний посібник є дуже актуальним, адже наші читачі, як свідчить практична діяльність та аналізи читання дітей, не обізнані з творчістю сучасних авторів, які пишуть для них.
2. „Ми про війну з тобою книжку прочитали...”: метод. поради / Держ. закл. „Нац. б-ка України для дітей”.
     Методичні поради присвячено Року ветеранів Великої Вітчизняної війни, який був оголошений Верховною Радою України.
      Саме спогади та намагання їх зберегти є своєрідним місточком, що єднає батьків з дітьми, дідусів з онуками. З метою відзначення пам’ятної події визволення України від німецько-нацистських окупантів, а також в проведенні заходів до Дня Перемоги, пропонуємо використати у своїй роботі заходи, які подаються у методичному посібнику. Це, зокрема:
- театралізований вечір пам’яті „Мрію, щоб світ був з війною не знайомий!” (Додаток);
- краєзнавчі експедиції „Фронтовими дорогами моїх рідних...” (дідуся, бабусі...); „Вулиці нашого міста - імена героїв Великої Вітчизняної війни”; „Очима тих, хто був в бою”;
- книжкові вернісажі та виставки: „Нехай живі пам’ятають – покоління знають”, „І пам’ять про війну нам книга оживляє” (художні твори воєнних років, ордени, медалі, листи з фронту);
- вікторини, конкурси, історичні турніри: „Йдемо на смертний бій за честь країни рідної!”, „Приказки та прислів’я про армію”, „Образ солдата в художній літературі” (конкурс на знання творів про війну).
    Сценарій театралізованого вечора-пам’яті „Мрію, щоб світ був з війною не знайомий!” рекомендуємо використати у своїй роботі, ознайомившись з ним на сайті Обласної бібліотеки у розділі „Сценарії...”