Обласна бібліотека для дітей (м.Тернопіль)

Мандрівка вулицями, особливо старою частиною — то зустріч із минулим і сучасним. Тож пройдемося давньою Широкою (тепер вулицею Митрополита Андрея Шептицького). Від Микулинецької (пізніше й тепер вулиці Князя К. Острозького) збігала вниз, сягаючи аж Торговиці, де торгували худобою, вулиця, яка мала промовисту назву Широка. Оточували її в основному партерові будинки, з яких деякі збереглися й досі. Ще однією прикметною ознакою цієї вулиці наприкінці XIX — початку XX століття були механічні майстерні Антона Ольшанського. В них у Тернополі було започатковано обслуговування й ремонт перших авто, а відтак й автобусів. Будівлі справа перед "Збручем" тепер добудовані на поверх та використовуються й досі.
Правда, вже на початку XX століття появилися й багатоповерхівки. І досі на наріжному будинку нинішньої вулиці Митрополита Андрея Шептицького можна побачити викладену цеглою дату — 1911 р. Щоправда, тепер її дещо заступила модерна новобудова, яка впритул підійшла аж до околиці. Характер вулиці тепер визначають й пізніші новобудови 1960-1980 років. У 1980-х тут поряд зі старовинною Липовою появився фірмовий магазин Тернопільської птахофабрики "Золотий півник" і кафе-бар при ньому, де готували кури-гріль, якими тоді всі охоче ласували. Та й за курятиною, й яйцями тут традиційної шикувалася черга. Сьогодні характер лівої сторони вулиці визначають в основному новобудови, в перших поверхах яких розмістилися, захоплюючи аж підвальні приміщення, різноманітні магазини. Прикметною ознакою новітнього часу стала поява на цій вулиці ряду банківських установ. Визначальною для цієї вулице була близкість до Центрального ринку, який розрісся у цілий комплекс. Хоча історія тоді критого ринку розпочиналася як сугубо продовольчого.
У 1920-х ця вулиця була названа на честь одного із найстаріших боярських родів Галицької землі, які дали цілу плеяду видатних церковних діячів як греко-католицького, так і латинського обряду. Серед них єпископ Варлаам Шептицький (1647-1715 рр.), засновник Унівської друкарні, єпископ Львівський Атанасій Шептицький (1686-4746 рр.), єпископ Перемишльський Атанасій Шептицький (1762-1779 рр.), єпископ Львівський і Києвський митрополит Лев Шептицький (1717-1779 рр.). Зі сполонізованої вітки роду Шептицьких було ще два римо-католицькі єпископи — єпископ Кам'янецький, а згодом Полоцький Єронім Шептицький та єпископ Полоцький Мартин Шептицький. Отож у 20-х роках минулого століття ця тернопільська вулиця була названа на честь славного роду Шептицьких. Правда, у радянські часи, вже у 1948-му році, вулицю назвали іменем радянського поета Володимира Маяковського, яке вона носила аж до початку перейменування на початку 1990-х.
Саме тоді цю вулицю названо іменем Митрополита Андрея Шептицького — вихідця зі сполонізованої вітки роду Шептицьких, який повернувся у лоно греко-католицької церкви, ставши захисником прав українців. Митрополит Андрей Шептицький не раз бував на Тернопіллі і в Тернополі зокрема. Тернопільське "Міщанське братство" обрало його своїм почесним головою. Вже у сані митрополита у 1901 році відвідує 28 листопада учнів Тернопільської української державної гімназії, а 30-го — вихованців Вищої реальної школи. Митрополит Шептицький допоміг у придбанні земельної ділянки для спорудження нової церкви у Тернополі, яка, на жаль, так і не була споруджена. Тепер на цьому місці побудовано єпархальний будинок УГКЦ та встановлено пам'ятник Слузі Божому Андрею Шептицькому.
Вулиця, яка носить ім'я Митрополита Шептицького, вже давно вийшла за межі давньої Широкої.