Навпроти ринку, в районі, де тепер видавництво "Збруч", була Торговиця, де ще в повоєнних 40-50-х торгували усякою живністю. Тут можна було купити й продати корову чи теля, придбати порося. У базарний день, а це було традиційно в середу, тут було людно і гамірно. Ярмаркувати з'їжджалися возами, якими була запруджена й вулиця, яка так тоді і називалася Торговиця. То вже пізніше ярмарковим днем стала неділя. А згодом торги перемістилися на Загребелля (в район, де тепер новий корпус Тернопільського національного економічного університету). Стали тут в основному торгувати усякою всячиною, тому цей товчок звично називали барахолкою. Згодом на ній появилися й перші речі й тканини із закордонних посилок.
Правда, вже у 1953-му Торговицю перейменували на вулицю Чайковського, а замість Оболоня появилася вулиця Пушкіна. Але у 1960-му із давніх Торговиці й Оболоня утворилася нова вулиця, названа іменем Героя Радянського Союзу Анатолія Живова, який під час квітневих вуличних боїв за Тернопіль закрив своїм тілом амбразуру в районі колишньої тюрми. Та про цей подвиг стало відомо аж у післявоєнний час.
У 1950-х у низинному районі Торговиці й Оболоня появилися павільйони сільськогосподарської виставки. Тут експонувалися дивовижі тих літ — інкубатор і модна рослина тих-кок-сагиз, із соку якої мали виготовляти гуму. Правда, з часом мода на виставки занепала, а в павільйонах почали торгувати усякою всячиною. Павільйони зведені нашвидкуруч на мокровині почали руйнуватися і згодом їх знесли. Найдовше існувала точка приблизно у кінці сучасного парку "Топільче", де торгували гасом - "стратегічною" сировиною для екзотики повоєнних літ - керогасів і ламп. Повне відновлення і розширення електрифікації міста відбулося на початку 1950-х.
Сьогоднішнє обличчя вулиці А. Живова — це житлові новобудови та торгові точки й комплекси, серед яких Центральний ринок і новий торговий центр "Орнава".
(2).jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
