Шарлотта Бронте (англ. Charlotte Brontë) (літ. псевдонім — Каррер Белл), (21 квітня 1816 — 31 березня 1855) — англійська письменниця. Шарлотта Бронте (за чоловіком — Ніколлс) — автор знаменитих романів: «Джейн Ейр», «Вільєтт», «Вчитель». Померла у віці 38 років від швидкоплинної сухоти.
Шарлотта Бронте народилася в сім'ї сільського священика. Шарлотті ледве виповнилося п'ять років, коли померла її мати, залишивши бідному священику 5 доньок та сина. Батько мало звертав уваги на виховання дітей, які його і рідко бачили. Ув'язнені в похмурому церковному домі, що ізольовано стояв біля цвинтаря, діти були майже покинуті. Подією, що залишила глибокий слід у замкнутому житті цієї дивної родини, був вступ старших сестер, Марії та Єлизавети, до школи в Ковен-Бриджі (1824). Непривітна школа, яка не дала ніякого живлення для їхнього розумового розвитку и підірвала їхнє і без того слабке здоров'я — була яскравими фарбами замальована Шарлоттою в романі «Джен Ейр». Утім, недовго залишалися сестри в школі. Через рік старша, Марія, хвора повернулася додому і вмерла, а через кілька місяців померла і друга сестра, Єлизавета. Залишившись старшою в домі, 9-річна Шарлотта була вимушена взяти на себе обов'язки господарки. 1835 року Шарлотта поступила на місце гувернантки, але слабке здоров'я і непривабливість життя в чужому домі примусили її відмовитися від цього заняття. З матеріальною підтримкою старої тітки Шарлотта та Емілі провели два роки в Брюсселі (1842—44), і перед нервовою зворушливою Шарлоттою відкрився новий світ.
Навесні 1846 року з'явився невеликий томик їхніх віршів під псевдонімом Коррер (Шарлотта), Елліс (Емілія) і Актон (Анна) Белл, який залишився непоміченим публікою. Ця невдача не засмутила сестер-письменниць, і вони з тим же захопленням почали писати прозу: Шарлотта написала повість «Учитель», Емілія — «Грозовий перевал», а Анна — «Агнес Грей». Останні дві повісті знайшли собі видавця, a «Учитель» був відкинутий усіма. Попри це, Шарлотта з притаманним їй жаром та пристрастю продовжила свою літературну діяльність. У жовтні 1849 року з'явився її новий роман «Джейн Ейр», що відразу завоював собі рішучий успіх і був перекладений багатьма європейськими мовами).
«Ширлі», другий роман Шарлотти Бронте, був написаний при вельми сумних обставинах життя письменниці; у вересні 1848 року помер її брат. В грудні 1848 року померла Емілія, і в травні 1849 — Анна. Коли після появи другого її роману (1849) псевдонім Шарлотти Бронте було розкрито, перед Шарлоттою відкрилися двері найкращих літературних гуртків Лондона, але для хворобливої і звиклої до самотності дівчини була неприємна загальна увага, і вона більшу частину часу проводила в старому церковному домі в Гаворті. 1853 року з'явився її останній роман «Вільєтт».
1854 року, незважаючи на приступи хвороби, від якої померли її сестри, Шарлотта одружилася зі священиком Артуром Беллом Ніколлсом (англ. Arthur Bell Nicholls) в приході свого батька, але вже 31 березня 1855 вона вмерла.